Найтяжче випробування, як кажуть військовослужбовці, що побували в АТО, — повернутися до мирного життя. Бо лікувати доводиться не тільки фізичні, а й психологічні травми, боротися з бюрократією. І, що найобразливіше, доводити, що справді боронили країну.
Федір Капустинський
— Поки є проблеми зі здоров'ям, ніхто з військовиків не думає про отримання статусу учасника бойових дій. Так само і Юрій Стріла. Він хороший боєць. Проте мобілізований він був у 51-му окрему механізовану бригаду, а відправлений воювати в інший військовий підрозділ — з 18 травня до 19 липня боронив Луганський аеропорт. Після поранення Стріла лікувався у Харківському та Вінницькому госпіталях, отримував відпустку на реабілітацію. А потім втратив зв'язок із керівництвом своєї бригади... Через тривалу відсутність та плутанину в документах Юрія помилково оформили як того, хто "самовільно залишив частину". Військова прокуратура направила відповідні звернення до військової частини з вимогою змінити статус військовослужбовця. У відповідь отримали, що була допущена помилка. Але хто відповість за цю помилку? Хто компенсує йому шкоду моральну і матеріальну, адже із січня він не отримує жодних виплат, окрім тих, що передбачені за військове звання? Така вже реальність, що Юрій Стріла не єдиний воїн, у котрого виникли проблеми з документами. Таких багато. Як і і тих, що мають проблеми з одержанням земельних ділянок, особливо — у Рівному. Тих, хто не має роботи. Але їх не чують чи не хочуть чути. До нас звернулися представники Всеукраїнської ветеранської спілки учасників АТО, пропонували об'єднуватися. Так, напевно, і зробимо. Разом боротися буде легше.
