Недарма кажуть, що дива завжди навколо нас, треба їх тільки побачити. Ніколи б не подумав, що майже щодня ношу в кишені напіввитерті предмети історико-політичного конфлікту, якби не мав звички переглядати інколи російські газети, яких у нас видається більш ніж достатньо. Саме ця звичка наштовхнула мене на публікацію російського журналіста, котрий звернув увагу на те, що українці на своїх грошах зображають давньоруських князів з вусами, хоча традиційно цих князів було прийнято малювати бородатими.
Недарма кажуть, що дива завжди навколо нас, треба їх тільки побачити. Ніколи б не подумав, що майже щодня ношу в кишені напіввитерті предмети історико-політичного конфлікту, якби не мав звички переглядати інколи російські газети, яких у нас видається більш ніж достатньо. Саме ця звичка наштовхнула мене на публікацію російського журналіста, котрий звернув увагу на те, що українці на своїх грошах зображають давньоруських князів з вусами, хоча традиційно цих князів було прийнято малювати бородатими. У цьому факті пильний росіянин вгледів багато чого серйозно-політичного і наробив купу всесвітньо історичних висновків, які я одразу ж забув. Бо почав згадувати інше. Справді, на Володимирській гірці в Києві князь із хрестом бородатий. А на купюрі в одну гривню без бороди. Куди зникла борода? Хто збрив її з лиця Хрестителя всія Русі й з якою метою? В цілому ми розуміємо, що портрети давньоруських князів є умовними. Ніхто не писав тоді з них портретів олією. Навіть аквареллю ніхто не писав. Не до того було. Із літописів ми знаємо, що князі тих часів тільки й встигали, що укладати угоди і одразу ж підступно їх порушувати, зі смаком вбиваючи у боротьбі за владу близьких родичів. Про це у літописах є. А про бороди, здається, нічого нема. Наші предки-мужчини були природними. Майже як наші сучасні жінки до появи реклами станків для гоління ніг та інших більш та менш інтимних місць. Тобто молоді князі були безвусими і безбородими. І якщо їх встигали вбити у цьому віці, то вони так і залишались у пам’яті нащадків. Коли ж випадало жити далі, то князі носили на обличчі те, що там росло. Згадок про те, що у князя Володимира не росла борода, у літописах ніби немає. А може, він молодий на тій купюрі? Тоді звідки такі довгі вуса у стилі Левка Лук’яненка? Певно, канадці до цього долучилися. Бо ж це вони друкували у себе перші партії української валюти. Може, не хотіли канадські українці, щоб український князь був на українській гривні бородатим як останній москаль. В результаті з’явився Володимир на гривні без бороди. Разом з Ярославом із купюри у дві гривні. Скажете, що Грушевський на купюрі у п’ятдесят гривень таки бородатий. Відповім, що Грушевського на валюту поміщали пізніше, а у Канаді друкували у 1991 році тільки номінал від однієї до двадцяти гривень. До того ж бороді Грушевського менше років, і є документальні фотосвідчення її наявності на обличчі оригінала. Пізніше рівновагу на 100-гривневому номіналі встановив Шевченко, котрий теж документально малював себе без бороди. Щодо Лесі Українки з 200-гривневої купюри, то тут можна бути спокійним. Не знаю, як у чому іншому, а в носінні бороди велику письменницю навряд чи хто насмілиться запідозрити. А з князями давньоруськими недобре вийшло. Не через протестуючих росіян, а тому, що в часи Володимира на Русі просто не було чим голитися. Щоправда, остаточно стверджувати, що Володимир не одержував бритву в подарунок від якого-небудь тимчасово не страченого закордонного посла, не варто. А тому теоретично можна стверджувати, що древні князі таки голили свої бороди, натякаючи нам із глибини століть, що вони «козацького роду». Поки суперечка триває. Певно, для того, щоб уникнути міжнародних непорозумінь, Нацбанк і видав нещодавно наказ поступово вивести купюри вартістю в одну гривню із обігу, замінивши мідно-нікелевою монетою. Без усяких князів. Бородатих чи безбородих.
