В Острозі на території костелу розпочалися давно не бачені в місті за розмахом фундаментальні археологічні дослідження. На площі понад 130 квадратних метрів археологи ретельно і обережно перелопачують землю на глибину до двох метрів.
Щедра на історію острозька земля археологів не розчарувала. Лише упродовж декількох днів вони, зокрема, натрапили на котловани і зернову яму X-XI ст., залишки будівель і культурних шарів XIV-XVIII ст., поховання XVII-XVIII ст., індивідуальні знахідки доби Київської Русі й навіть трипільської культури (4-3 тисячі років до нашої ери). Роботи в археологів ще на кілька тижнів, і її закінчення терпляче очікують члени місцевої римо-католицької парафії. Більше того, саме вони й фінансують дослідження археологів як обов’язкову умову відновлення на території костелу плебанії, тобто оселі ксьондза. Слід зауважити, що всі ці історичні пам’ятки могли б і не стати надбанням народу, адже спочатку документи, отримані на будівництво оселі ксьондза, не передбачали археологічні дослідження. І лише коли на території костелу з’явився екскаватор, забили на сполох працівники Острозького історико-культурного заповідника, а услід їм і колеги з Рівенського обласного краєзнавчого музею, адже земельні роботи проводяться на території пам’ятки археології культурного шару середньовічного Острога. На ці доводи таки зважили і призупинили будівництво оселі ксьондза, давши змогу спочатку археологам попрацювати на цій території.
