Після легкої ейфорії, викликаної перевиконанням минулорічного бюджету, депутати Рівнеради прийняли найбільший у новітній історії міста кошторис витрат, сподіваючись, відповідно, і на найбільший дохід у скарбницю обласного центру.
— Я не поділяю оптимізму міських фінансистів, які бачать у райдужних тонах виконання бюджету, — заявив журналістам на засіданні прес-клубу депутат Рівнеради Едуард Герасимчук. — На мою думку, цьогорічний бюджет не буде виконано, і недоїмка складе близько десяти мільйонів гривень. Пан Едуард, який є членом депутатської комісії з цих самих фінансів, уважно прочитав бюджет міста і знайшов у ньому декілька вузьких місць. Торік прибутковий податок з громадян забезпечив майже 70 відсотків міського бюджету (в грошах це — 50 мільйонів гривень). На другому місці по доходності — земельний податок з підприємств, на третьому — надходження від сплати єдиного податку. Як твердить Герасимчук, кількість новостворених підприємств і зареєстрованих підприємців неухильно зменшується, виною цьому тяганина при реєстрації. За підрахунками пана Едуарда, на всі «формальності» у підприємця, який хоче відкрити бізнес, витрачається 4-5 тисяч гривень (залежно від апетитів чиновників та контролюючих служб). Щодо земельного податку, то у Герасимчука виникло здивування, чому в дохідну частину міського бюджету внесли надходження від сплати цього податку такими «лежачими» підприємствами, як льонокомбінат, м’ясокомбінат. Таких «мертвих» грошей є в бюджеті 9,3 мільйона гривень. — Тому можна говорити про недобір коштів у розмірі 20-30 відсотків від загальної суми бюджету, — вважає Едуард Герасимчук. — Навіть якщо зарплати невдовзі для працівників бюджетної сфери підвищать, то і в такому разі за рахунок збільшення прибуткового податку не вдасться перекрити дефіцит. А все тому, що міськвиконком думає про те, де взяти гроші, а не про те, як їх заробити. Також пан Герасимчук наголосив, що постійно подає пропозиції на розгляд сесії Рівнеради щодо нових шляхів наповнення бюджету, але, скрушно зауважив він, серед депутатів йому іноді буває важко знайти розуміння, а чиновники міськвиконкому переймаються лише тими питаннями, якими вони хочуть займатися. — Можливо, як депутат, Герасимчук і має право на деякі вільності у трактуванні бюджетних питань. Я, як посадова особа, такого права не маю. Те, що у дохідну частину міського бюджету включено земельний податок — не моя забаганка, а норма закону. Міністерство фінансів доводить до усіх міст свої вимоги на основі поданої податковою адміністрацією бази оподаткування, — прокоментував ситуацію для «РВ» начальник управління бюджету та фінансів Рівного Володимир Балицький, який через надзвичайну зайнятість не зміг прийти на зустріч із журналістами і поспілкуватися з депутатом Рівнеради. — І льонокомбінат, і м’ясокомбінат — зареєстровані підприємства, які користуються землею, а тому повинні сплачувати земельний податок. Інша справа — чи вони працюють, чи вони стоять. До нашої компетенції визначення їх фінансового статусу в даному випадку не належить, а тому в дохідну частину міського бюджету надходження від земельного податку цих підприємств увійшли. Очевидно, що бюджетне питання ще не раз стане предметом обговорення як політиків, так і звичайних рівнян. Адже після заяв Герасимчука і Балицького залишається одне — чекати. На виконання бюджету. «Дірка» у головному кошторисі міста відразу ж відчутно вдарить по усіх мешканцях міста, і тоді й депутати, і чиновники почнуть шукати винного. Але від того нікому легше не стане, а заробітна плата лікарям та вчителям не підвищиться. То можливо, варто вже сьогодні починати цю розмову. Вияснити наприклад, чому в бюджетних цифрах іноді трапляються «механічні» помилки ціною в 400 тисяч гривень, чому в бюджеті розвитку міста — великий нуль, чому підприємці не хочуть реєструватися. Але можна нічого не виясняти, а тихо взяти кількамільйонний кредит, наприклад, щоб залатати дірки, наприклад, на дорогах міста. Потім — ще один кредит, щоб виплатити зарплату вчителям. Хай потім років через п’ять-десять розбираються з боргами вже нові народні обранці.
