На Рівненщині тепер менше продається неякісних лікарських засобів — якщо, приміром, у 2003 році не було жодного лікувального та аптечного закладу, де б не виявляли порушень, то тепер кількість порушників зменшилася до 72%. Найбільше підробляють ті засоби, які добре продаються — наприклад, препарати «Ессенціале», «Кларитин», «Бісептол». Неякісними найчастіше бувають препарати групи антибіотиків та протизапальних засобів. Що ж до виробника, то серед неякісних виявлялося найбільше ліків українського та індійського виробництва. Детальніше про ситуацію з продажем ліків на Рівненщині розповідає заступник начальника Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів у Рівненській області Сергій Лебедь.
— Слід розрізняти неякісні, незареєстровані в Україні та фальсифіковані лікарські засоби. Неякісні — це ті препарати, які або втратили якість під час транспортування, зберігання в лікувальних закладах, або уже вироблені з порушенням технологічних вимог. Незареєстровані в Україні — це ті, які не дозволені Міністерством охорони здоров’я до реалізації та використання. Фальсифіковані — ті, які виробником, що зазначений на упаковці, не випускалися. Торік інспекція виявила 0,08% фальсифікованих препаратів, із 2131 серії перевірених в умовах лабораторії лікарських засобів 7,2% виявилися неякісними, а позаминулого року таких препаратів було 10%. При перевірці на якість враховується не лише склад препарату, але й маркування, упаковка, інші показники. Всього торік проведено 853 перевірки. На Рівненщині не було зафіксовано випадків погіршення стану здоров’я чи летальних випадків через застосування неякісних ліків.
За підробку — позбавлення волі? — У 2004 році на Рівненщині, до речі, вперше в Україні, було прийнято регіональну програму запобігання ввезенню та розповсюдженню неякісних, фальсифікованих та незареєстрованих лікарських засобів. При цьому було передбачено, що у разі виявлення неякісних препаратів терміново готуємо інформацію в інспекцію того регіону, звідки надійшов цей препарат, для перевірки постачальника, призупинення його реалізації. У Кримінальному кодексі України відсутній пункт про відповідальність за фальсифікацію лікарських засобів, і тому всі наші зусилля зводяться до того, що ми виявляємо ці препарати, передаємо матеріали до правоохоронних органів, але як правило, порушники відбуваються лише адміністративними штрафами. Торік оштрафовано керівників аптечних та профілактично-лікувальних закладів загалом майже на 7 тисяч гривень. Розмір штрафів коливається від 17 до 1500 гривень. Якщо ж порушення надто серйозні або повторні, подаємо заяви в органи ліцензування з пропозицією скасування відповідної ліцензії. Щоправда, проектом змін до Кримінального кодексу передбачається навіть позбавлення волі за поширення фальсифікованих ліків.
Закон заважає боротися з порушниками — З 1 січня цього року почав діяти Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Ряд положень цього закону ускладнюють проведення державного контролю. Наприклад, тепер ми повинні за 10 днів повідомляти про свої планові перевірки — зрозуміло, за цей час в аптеках встигнуть заховати фальсифіковані чи неякісні ліки або ж, приміром, незаконно придбаний трамадол. Крім того, цим законом передбачено: якщо надійшла скарга від споживачів, то щоб провести перевірку, ми повинні отримати дозвіл Міністерства охорони здоров’я. Упродовж останніх двох місяців інспекція одержала три скарги від споживачів, тож чекаємо дозволу на проведення перевірок.
