Чи буде у Рівному аеропорт, та ще у статусі міжнародного, залежить не тільки від наявності у ньому санітарно-карантинного пункту. Лише на нього директор цього комунального підприємства Володимир Боришкевич просив 30 тисяч гривень, а на розвиток усієї структури він хоче одержати з бюджету майже два мільйони гривень. Які, судячи з наданих розрахунків, обернуться для області удесятеро меншими надходженнями, та й то протягом восьми наступних років. То чи потрібен області такий збитковий аеропорт?
Ідея з відкриттям автовокзалу західного напрямку, аби запрацювала хоча б частина гігантських площ аеропорту, після виготовлення проектно-кошторисної документації на вокзал виявилась нереальною: ніхто його робити не буде, якщо не знайдуть важелів впливу на перевізників, іншими словами, якщо їх туди не загонять силовими методами. Керівництво аеропорту принаймні вплинути на перевізників не може, а п.Боришкевич висловлює припущення, що автовокзал буде у районі нині діючого або біля управління транспорту, що біля залізничного вокзалу, тобто там, де й зараз. Колись, у 80-ті роки, в аеропортах Рівного та деяких інших міст колишнього Союзу планували відкрити вантажні термінали. У Домодєдово, приміром, його спільно з німецькою компанією «Люфтганза» таки зробили, однак порівняння Рівного з Москвою принаймні недоречне, ми стоїмо не на тих повітряних перехрестях. На сьогодні Рівенський аеропорт не має жодних конкретних домовленостей про будівництво вантажного терміналу. А тому п.Боришкевич і звертається по гроші до обласної ради як розпорядника майном підприємства, обіцяючи вже у наступному році вийти на нулі у своїй теперішній збитковій діяльності. Під холодних душ його, крім голови облради Романа Василишина, який не розуміє сенсу вкладення 2 мільйонів задля 200-тисячного прибутку, поставив і начальник головного фінансового управління облдержадміністрації Яків Редько: фінансове управління може давати гроші лише на утримання бюджетних установ та організацій, а не підприємств, основна мета яких — заробляти гроші.