В Україні поширеність цього захворювання серед дітей і підлітків становить 20%, не рахуючи дорослого населення. Але щоб поставити правильний діагноз і призначити адекватне лікування, лікарю необхідно виключити низку захворювань, які мають подібну клінічну картину.
— Знижений тиск у дітей та підлітків пов'язаний головним чином з вегетативною дисфункцією — вегетонією, — розповідає дитячий кардіолог Віктор Чесноков. — У нервовій системі є структури, звані вегетативною нервовою системою, в якій існують симпатичний і парасимпатичний відділи. Перший підвищує АТ, другий — надає протилежну дію. У нормі існує їхня відносна рівновага. Якщо переважає тонус парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи, виникає вегетонія — знижений АТ. (Вагус в перекладі з латині — блукаючий нерв, через який парасимпатична нервова система впливає на людину).
Причин розвитку артеріальної гіпотензії багато. Основні з них: спадкові фактори; несприятливий перебіг вагітності та пологів; органічні вроджені й набуті хвороби центральної нервової системи; хвороби ендокринної системи (існує тісний взаємозв'язок і взаємовплив ендокринної та вегетативної нервової системи); хронічні захворювання (гепатит, холецистит, панкреатит та ін.); гіподинамія; недотримання елементарних правил гігієни розумової праці та грубі порушення режиму дня; метеорологічні й кліматичні фактори; радіація та електромагнітне поле; прискорення фізичного і статевого розвитку та ін.
Не останню роль у виникненні гіпотензії відіграють також погане харчування й ослаблення організму. Причому дівчата до цього захворювання схильні більше.
Але щоб поставити правильний діагноз і призначити адекватне лікування, лікарю необхідно виключити низку захворювань, які мають подібну клінічну картину.
При лікуванні перевага надається раціональним порадам і немедикаментозним методам: чергувати розумові і фізичні навантаження; регулярно провітрювати приміщення вдома, в навчальних класах і кабінетах; збалансовано харчуватися (достатня кількість білків тваринного і рослинного походження, вітамінів, мікроелементів); повноцінно відпочивати; регулярно займатися фізкультурою (ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна фізкультура, плавання в басейні).
Хорошу дію мають гідро-бальнеотерапія, ізіотерапія, масаж комірцевої зони і вздовж хребта. Дітям старшого шкільного віку і підліткам призначають голкорефлектотерапію і психотерапію.
Із засобів рослинного походження підходять лимонник, елеутерокок, заманиха, аронія маньчжурська, родіола рожева. Медикаментозне лікування, як і при багатьох інших захворюваннях, індивідуальне. Тому вибір його методів, тривалість і дозу препаратів підбирає лікар. Завершальним акордом має бути санаторно-курортне лікування.
Іноді у дітей з астенічною конституцією спостерігається знижений АТ без погіршення самопочуття. У цьому разі рекомендуються: висококалорійне харчування з достатньою кількістю білків, вітамінів і мікроелементів; більш чітке дотримання режиму дня; повноцінний відпочинок; полівітаміни; правильний підбір фізичних навантажень і регулярне спостереження лікаря.
Значення лікувальної фізкультури в цьому випадку важко переоцінити. Жодні медикаменти або інші методи впливу на цю недугу не можуть так ефективно нормалізувати судинний тонус, як регулярні фізичні вправи. Але при фізичних навантаженнях потрібно виконувати деякі правила:
- навантаження не повинне перевищувати функціональні можливості серцево-судинної системи пацієнта, тобто повинне бути дозованим і поступовим;
- фізичні вправи повинні проводитися регулярно, бажано на свіжому повітрі або в добре провітреному приміщенні (інакше гіпоксія всі зусилля зведе нанівець);
- заняття повинні проводитися під медичним наглядом.
