Перед новорічно-різдвяними святами традиційно активізуються благодійники. Діти з неблагополучних сімей, діти-сироти та інваліди, які виховуються в дитбудинках та інтернатах, отримують від благодійників солодощі та іграшки. Чи справді такі подарунки їм найбільш потрібні? Про це ми запитали у керівників інтернатних закладів Рівненщини.
Григорій Буркацький, директор Мирогощанського дитячого будинку-інтернату для дітей з особливими потребами: — Ми маємо постійних спонсорів, серед яких в основному державні організації. Вони постійно до великих свят дарують нашим вихованцям печиво та солодощі. Іноді — гроші, за які ми купуємо дітям те, що їм необхідно. Окрім того, нерідко замовляємо їм такі речі, як маєчки, шкарпетки, тапочки для діток. Завжди раді, коли дарують те, чого не вистачає: дитячу і постільну білизну, підгузки, матраци, миючі засоби. А якщо благодійник має фінансову можливість, то було б чудово, якби закупив для інтернату обладнання для реабілітації. Віталій Альонов, директор Вербської загальноосвітньої школи-інтернату: — Ми маємо трьох постійних спонсорів — обласне управління державної податкової інспекції, обласне управління міліції та Кузнецовську АЕС. Окрім того, маємо ще благодійників, завдяки яким нерідко кожний вихованець отримує по 5-6 новорічних подарунків. Тому ми взяли за практику замовляти їм на новорічно-різдвяні свята те, що справді необхідне. Цього разу це був спортінвентар: надувні басейни, м’ячі, спортивні костюми, тренажери. Не будуть зайвими миючі засоби та канцелярські товари. А ще маємо проблему із взуттям, тому що є така норма, що дитині-сироті, яка виховується в інтернаті, взуття купують раз на два роки, а дитині з малозабезпеченої сім’ї — взагалі раз на чотири роки. Тому подарованому взуттю були б раді. Віра Кобилянська, заступник головного лікаря Рівненського міського будинку дитини: — Благодійників у нас багато, а тому нашим дітям дарують велику кількість цукерок. Проте ми не даємо їм багато солодощів. А печиво випікаємо своє. Одягом та іграшками нас забезпечують релігійні організації. Щодо миючих та канцелярських засобів, то проводимо акції зі збору таких речей постійно. У благодійників просимо, і нам вони дарують, підгузки, які завжди необхідні. Також хотілося б, щоб подарували хоча би п’ять нових сповивальних столиків та дерев’яні стільчики для дітей віком 1-6 років. Андрій Волков, батько дитячого будинку сімейного типу із с. Вересневе Рівненського району, де виховується 11 дітей: — Подарунки отримуємо від соціальної служби. Найчастіше це солодощі, хоча останнього разу подарували нам спортінвентар, чому ми були дуже раді. Наші діти і одягнуті, й нагодовані. А от що стосується ковзанів та велосипедів, то таким подарунками були б особливо вдячні, адже не можемо собі цього дозволити. Також нам дуже потрібні м’які меблі в будинок та мікроавтобус — возити дітей на відпочинок. Бо минулого разу, коли їздили на море, змушені були частину дітей везти автомобілем, частину — поїздом. Якби нам якийсь магазин з продажу автомобілів надав такий мікроавтобус в кредит, звісно, без відсотків, а як благодійну допомогу, ми би помаленьку його виплатили.
