Неможливо змиритися з вибірковістю українського правосуддя — одних жорстоко карають за найменшу провину, а іншим прощають вбивства і відпускають їх на волю. Справа хірурга Пірожка — саме з розряду таких. Уявіть собі: хірурга суд визнав винним у смерті пацієнтки, доведено, що саме його лікарська помилка стала фатальною.
Але замість покарання, такого як позбавлення волі, йому просто забороняють займатися лікарською діяльністю протягом п’яти років. Більше того, уже через два місяці хірург знову оперує хворих — у Рівненській обласній лікарні. Як виявилося, його амністували. Тобто іншими словами, держава простила вбивство.
Йдеться про хірурга Ігора Пірожка, який працював у Чернівцях. У 2011 році у нього на операційному столі померла жінка. Спочатку у жінки нібито виявили пухлину на нирці, яку і взявся оперувати лікар, але вже після смерті людини судмедексперти з’ясували, що обидві нирки нормально функціонували й не було ніякої пухлини, то був звичайний жировик. А померла вона через внутрішню кровотечу, спричинену проколами селезінки, яких нарахували дев’ять. Тобто жінку фактично зарізали на операційному столі і вона стекла кров’ю. Окрім того, як з’ясувалося уже у суді, Ігор Пірожок оперував у лікарні, в якій не працював…
У лікарському свідоцтві про смерть, виданому Чернівецьким обласним бюро судово-медичної експертизи, причиною смерті вказано «колото-різане проникаюче сліпе поранення черевної порожнини та заочеревинного простору з ушкодженням селезінки та її судин».
Тривала судова тяганина завершилася тим, що лікаря таки засудили. Відповідно до рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 8 травня 2014 року, його визнали винним за ст.140 ч.1 Кримінального кодексу України. За словами адвоката потерпілих, суд неправильно застосував норми кримінального закону, оскільки призначив обвинуваченому додаткове покарання у вигляді позбавлення права займатися лікарською діяльністю на п’ять років, визначивши це покарання як основне. Також суд постановив виплатити моральну компенсацію постраждалим родичам у розмірі 75?000 гривень.
Здавалося б, усе закінчилося і винного хоч і не суворо, та все ж засудили за скоєний злочин. Втім, через два місяці лікаря-вбивцю амністували — щоправда, тільки у частині позбавлення права займатися лікарською діяльністю, але моральну компенсацію родичам він таки був зобов’язаний сплатити. Йому дозволили працювати і далі, але вироком суду визнали винним у смерті жінки.
Хірург не погодився з обвинуваченням, тому моральної компенсації родичам померлої не сплачував роками. Очевидно, лікар і далі спокійно би жив, якби 4 вересня 2017 року Шевченківський районний суд Чернівців не оголосив Ігора Пірожка у розшук, адже він виписався з раніше зазначеної адреси й виїхав із міста. Зареєстрованих на нього транспортних засобів теж немає, тож визначити, де він проживає, у поліції тоді не змогли. На той момент сума його боргу становила уже 150 тисяч гривень.
Ігор Пірожок каже, що своєї провини не визнає, запевняє, що компенсацію потерпілим виплатив:
— Щодня вмирають хворі у багатьох лікарів, просто родичі захотіли моральну компенсацію. Це виконавче провадження закрито, компенсація виплачена, ніхто у розшуку не перебуває. Це питання вже не актуальне. Жодних претензій з боку виконавчої влади до мене немає.
Виявилося, що лікар лише перед своїм призначенням у Рівне виплатив борг потерпілим. Головний лікар Рівненської обласної лікарні Іван Зима запевняє, що йому нічого не відомо про лікарську помилку колеги й про те, що Ігор Пірожок перебував у розшуку та навіть був позбавлений права займатися лікарською діяльністю.
— Ті документи, які потрібні для прийому на роботу, тобто диплом, відповідний сертифікат і трудова книжка, він надав, — зазначає Іван Зима.
У вищезазначеній справі потерпілою визнана Лідія Листопад — дочка померлої на операційному столі.
— Я собі простити не можу, що дозволила йому оперувати маму. Мені дуже важко про це говорити, — каже Лідія Листопад. — Я приїду в Рівне. Я не можу йому цього пробачити.
Варто зазначити, що в Україні фактично немає прецедентів, коли б виносили вироки лікарям за їхні помилки, адже зазвичай до покарання такі справи не доходять.
Вікторія МАМОТЮК.
