У неділю в кінопалаці «Україна» не буде американського «кіна», співати там теж будуть небагато. Ввесь вечір сцену окупують діти. Об’єднає цих дітей те, що всі вони навчаються в школі сучасного танцю «Лайт», який існує в Палаці дітей та молоді (ПДМ) вже десять років. Хто чув цю назву, бачив виступ цих дітей, знає — буде спекотно.
Зразковий ансамбль сучасного танцю «Лайт» (від англ. light — світло), незмінним художнім керівником якого є відмінник освіти України Світлана Котова, створений на базі школи сучасної хореографії з аналогічною назвою — явище як для Рівного унікальне. Начебто все просто — діти вчаться танцювати, педагоги, як і належить, докладають для цього максимум зусиль. Разом з тим, декілька разів на місяць, у рамках чи то сольних виступів, чи то палацівського Благодійного марафону всі вони створюють сенсації, що полягають у неймовірності та оригінальності танцювальних постановок, яскравості костюмів і, що найголовніше, професійній майстерності та бажанні юних танцюристів працювати на сто відсотків. Талановитим дітям з музичних шкіл і різних гуртків, при всіх їх заслугах та вміннях, мало коли вдавалося збирати повні зали, нехай навіть невеликі. «Лайту» вдалося завоювати свого глядача, примусити його займати всі проходи палацівського залу, не шкодувати власних грошей. І це не лише бабусі та мами десятків учасників колективу, це можуть бути сторонні люди, варто їм було лише одного разу побачити два-три танці. Декілька років тому стало зрозуміло — «Лайту» вже тісно в стінах глядацької зали ПДМ, їм потрібні великі майданчики, щоб вмістити всіх бажаючих. У Рівному один з перших великих сольних концертів відбувся в 2001 році в драмтеатрі, щоправда, тоді «лайтівці» виступали спільно з Оленою Синьчук. Вже під час їхнього другого спільного проекту (листопад 2002) стало очевидно — «Лайт» доріс до рівня аншлагового колективу, на які варто ходити. Історія школи починається в 1993 році, коли відбувся перший набір дітей, а ансамблю — з 1994. В січні 1995 року під час святкування 55-річчя ПДМ «Лайт» вперше з’явився на сцені. А потім пішли десятки фестивалів, на більшості з яких рівнян відзначали лауреатствами, тріумфальні виступи у Словакії, сольні концерти в Литві, виступи на «Ранковій зірці» в Москві, Артеці, «Чорноморських іграх», у 2003 році рівенському колективу аплодувала принцеса Бельгії, яка була присутня на святкуванні 300-річчя Санкт-Петербурга. Звучить все це дуже добре, проте кожна поїздка дається колективу важко — це все значні затрати, а «Лайт» ніколи не мав і не має постійного спонсора (на відміну від ансамблів із східної України, де грошей набагато більше, аніж майстерності). Звісно, кишені батьків не бездонні, а тому досить часто керівникам «Лайту» доводилось відмовлятися від цікавих ідей. В 1998 вони започаткували в Рівному фестиваль сучасної хореографії, двічі на ньому здобували гран-прі, а потім організаторам набридло перебиватися з копійки на копійку. Недільний концерт не виняток — жодного спонсора, звісно, жодного прибутку. Можливо, це допомагає творчості, адже митець повинен бути голодним. Але на скільки вистачить терпіння? У викладачів «Лайту» його поки вистачає. Керівник школи сучасної хореографії Наталія Сторожук хоч і скаржиться на відсутність матеріальних вкладень, проте не дозволяє школі зупинятися, результатом чого стають авторські постановки Світлани Котової, Олени Додчук, самої Сторожук — певні «ноу-хау», аналоги яких потрібно добряче в світі пошукати. Як і будь-яка школа, «Лайт» має своїх випускників. Щоправда, повноцінний, десятирічний випуск відбудеться вперше в цьому році, хоча декілька чоловік, закінчивши загальноосвітню школу, вирішили пов’язати своє життя із танцями — двоє хлопців нині навчаються в Національному університеті культури та мистецтв («ім. Поплавського»), ще один танцює в дорослому танцювальному колективі. Всі вони обіцяють приїхати в неділю на концерт, на який також запрошений Театр-школа сучасного танцю «Вортекс» (Москва), степістка з Одеси Ія Рождественська і, звісно, студентка того ж Поплавського Олена Синьчук.
