— Коли звертаєшся до начальника міського управління охорони здоров’я Михайла Стичишина з цього приводу, він каже, що в нього коштів на зарплату працівникам не вистачає, — говорить п. Літвіщенко. — Крім цього, киває на інших хворих, мовляв, он хворі на туберкульоз також не мають грошей на лікування. Але хворі з туберкульозом повинні добиватися за себе, а ми — за себе. Щоб не виникало надалі проблем з розподілом коштів, у нас з’явилася ідея створити в місті ендокринологічний центр. Тоді гроші надходитимуть на єдину медичну установу й ми знатимемо, де вони діваються. Оскільки вся ендокринологічна допомога буде зосереджена в одному місці, не виникатиме й проблем у хворих з відвідуванням лікаря. Адже часто до ендокринолога в поліклініці неможливо потрапити через те, що він захворів чи у відпустці. Найближчим часом, щоб з’ясувати думку хворих щодо потреби в такому центрі, ми збираємося провести серед них опитування.
Михайло Стичишин звинувачення на свою адресу назвав абсурдними. Мовляв, кошти на зарплату — це окрема стаття бюджету, а на інсуліни — зовсім інша. Щодо їх розподілу, то в другому півріччі передбачено отримати додаткові надходження до бюджету і саме з них буде виділено гроші на інсуліни та таблетки діабетикам. Що стосується глюкометрів, то п. Стичишин узагалі тут допомогти не може, адже на них у бюджеті жодних коштів не передбачено. Тому діабетикам потрібно або вимагати додаткові суми в міської влади, або просити в депутатів виділити ці гроші з решти суми, передбаченої на інсуліни на друге півріччя. Не бачить начальник управління охорони здоров’я і потреби у створенні ендокринологічного центру.
— Потрібно спочатку визначитись із метою його створення, — сказав він. — Якщо тільки для того, щоб роздавати інсулін та таблетки, то, може, він щось і вирішить, якщо ж щоб надавати медичну допомогу, то його поява створить незручності для хворих, у яких, крім діабету, є безліч інших хвороб, а значить, є потреба звертатися й до інших спеціалістів. Взагалі, ажіотаж навколо відвідування ендокринолога створює сама асоціація «Діабетик». Адже хворі просто не хочуть йти до іншого лікаря, якщо їхній постійний захворів чи пішов у відпустку хоча дільничний спеціаліст має таку ж освіту, як і ендокринолог. Що стосується черг під кабінетами ендокринолога, то винна в цьому держава, яка перетворила лікаря у фармацевта, котрий змушений роздавати ліки, а також самі хворі, які всі хочуть в один день їх отримати. Ми вже пропонували асоціації «Діабетик» створити в себе чергу на отримання інсулінів, але поки що до нас не прислухалися.
