Зазвичай близьке спілкування дітей із злочинцями, а тим більше з убивцями, ні до чого доброго не призводить. Кримінальна хроніка наводить сотні історій про те, як здобувши довіру дітей та підлітків, дорослі дяді вчиняли злочини, серед жертв яких були їхні малолітні «друзі». Цього разу все закінчилось добре. Двоє хлопців із Басового Кута, які подружились із бездомним волоцюгою, допомогли міліції його затримати, коли дізналися, що їхній «приятель» розшукується за підозрою у вбивстві. Дізналися із нашої газети. Невідомо, як би все закінчилося і що було б із хлопцями, якби вони не читали «Рівне вечірнє». А так — рецидивіста затримано, хлопців нагородила міліція, а газета отримала моральне задоволення і ще одне підтвердження своєї потрібності людям.
На вигляд безпомічного літнього чоловіка, який поскаржився, що рідні вигнали його з дому, дев’ятикласник Григорій Троневич та семикласник Володимир Кучер поселили у викопаній для забавок землянці та кілька тижнів годували харчами, принесеними з дому. Коли ж хлопчаки побачили в газеті «Рівне вечірнє» фото свого «підопічного» і дізнались, що він розшукується за підозрою у жорстокому вбивстві, то без щонайменших докорів сумління «здали» його міліції. Оскільки правоохоронці, які тривалий час не помічали у себе під носом вбивцю, поквапились віддячити дітям мобільними телефонами, то допомагати «дядям Стьопам — міліціонерам» ті зможуть тепер ще оперативніше.
Вогонь не знищив слідів злочину О п’ятій ранку 22 квітня мешканці села Дерев’яне Рівненського району побачили, що горить дім, в якому мешкали 93-річна Марія та її 71-річна донька Ніна. Рятувальники понад дві години гасили вогонь, а потім знайшли в оселі тіла жінок. Слідчі одразу ж з’ясували, що старенькі померли насильницькою смертю, а підпал будинку — лише спроба замаскувати вбивство. У скоєнні цього злочину оперативники запідозрили 69-річного племінника господині будинку Петра Рачкелюка, який у минулому був міліціонером, проте згодом тричі побував за гратами, останній раз — за вбивство у столиці. Як з’ясувалось, із Марією та Ніною Петро мешкав тільки останніх декілька тижнів, а загалом був волоцюгою. За однією з версій, чоловік міг вбити рідних, щоб заволодіти їхніми грішми, за іншою — конфлікт міг виникнути через те, що мати і донька хотіли вигнати його з дому. Доки ж міліція шукала підозрюваного і на місцевих хуторах, і в інших областях України, він, виявляється, жив у лісопосадці поблизу залізничної станції «Басів Кут» у Рівному, а інколи й ночував на залізничному вокзалі у Рівному, вважаючи, що найпростіше заховатись від міліції найближче до неї.
Домівкою стала дитяча криївка У лісопосадці Петра Рачкелюка зустріли двоє товаришів Григорій та Володимир, які любили поганяти м’яча на розташованому поряд футбольному полі. Чоловік назвався хлопцям Петром Івановим і сказав, що мешкає на мікрорайоні «Ювілейний». — Він казав, що його донька та зять почали пиячити, а потім — вигнали його з квартири. Ми пропонували зателефонувати в міліцію, щоб та допомогла. Але дід сказав, що не треба цього робити, краще так доживе свій вік. Потім він попросив у нас картоплі, хліба, хто що може принести. Нам стало його шкода, — розповідає Григорій Троневич. Хлопці мало не щодня приходили до свого нового знайомого. Запропонували поселитися у «своїй» землянці, яку викопали ще три роки тому, бавилися там та відпочивали. Для діда розчистили її. «Іванов» часто кудись зникав, а потім знову повертався до нової «оселі» то з одягом, то з матрацом. Так тривало поки Володимир випадково не побачив у газеті «Рівне вечірнє» фото «Іванова» — Рачкелюка. — 17 травня я сказав мамі, що йду гуляти, а сам побіг хлопцям про це розповісти. Ми відразу дістали телефон і набрали «102», — зізнається Володимир. Григорій каже, що коли дізнався про те, що «Іванов» — убивця, стало моторошно, проте друзі повернулися до діда та вирішили його... сторожувати. «Іванов» пік на вогнищі картоплю, а коли побачив міліціонерів, спробував втекти. Зумів пробігти тільки кілька метрів, як його наздогнали. Петро Рачкелюк зараз перебуває в слідчому ізоляторі.
Мобільники від генерала 25 травня начальник УМВС України в Рівненській області генерал-майор Ярослав Голомша, його заступник Юрій Михальчук та начальник Рівненського райвідділу міліції Петро Єзгор зустрілись із школярами. Вони вручили учневі 9-А класу ЗОШ №6 Григорію Троневичу та семикласнику ЗОШ №14 Володимиру Кучеру грамоти та мобільні телефони — «за надання дієвої допомоги органам внутрішніх справ у виявленні особи, що перебувала в розшуку за вчинення особливо тяжкого злочину». — Вчинок двох учнів і ці грамоти, які вони сьогодні отримали, дають їм можливість при бажанні мати першочергове право вступити до вищих навчальних закладів системи МВС і в майбутньому обрати професію правоохоронця, — каже Ярослав Голомша. Мама Володимира Кучера — Ольга від хвилювання не могла вимовити й слова, а мати Григорія Троневича — Олена зізналась, що гордиться тим, що син допоміг міліції розшукати убивцю. До речі, тато юнака служив у «Грифоні», дядько — працював у дозвільній системі, а двоюрідна сестра — у карному розшуку.
