Якби рівнянці Надії Кальчук зробили відповідний запис у трудовій книжці про її професію, вона мала б більшу пенсію. Однак зараз навіть у суді вона не може довести, що працювала на шкідливих роботах.
Розповідає Надія Кальчук: — Я 20 років, до 1995 року, пропрацювала у Рівненському домобудівному комбінаті. І там мені у трудову книжку записали, що я була малярем-штукатуром, опоряджувальником, хоча насправді я все життя працювала тільки малярем. Малярні роботи шкідливі для здоров’я, і нам за шкідливість тоді навіть видавали талони на молоко, а при виході на заслужений відпочинок це дає 10% доплати до пенсії. Однак нині я не можу добитися зміни запису на правильний у трудовій книжці. Звернулася за цим до керівника комбінату Віталія Романюка, але він мені відмовив, зіславшись на те, що немає відповідного закону. Я вимушена була звернутися до суду. Привела свідків, які підтвердили, що я працювала зі шкідливими речовинами, що була малярем. Але це не допомогло. І міський суд, і апеляційний у задоволенні позову мені відмовив. Тож щоб добитися справедливості, нині я подала касаційну скаргу до Верховного Суду.
Коментарі Віталій Романюк, директор ЗАТ «Рівненський домобудівний комбінат»: — Якби згідно з законодавством можна було змінити запис у трудовій книжці п. Кальчук, я б це зробив. А так суд визнав, що для цього немає підстав. Чи дійсно працювала п. Кальчук на шкідливих роботах — не знаю, адже у той період ще не працював на підприємстві. Сергій Затинний, юрист РОГО «Комітет виборців України»: — Проблема виникла через те, що у трудовій книжці п. Кальчук були допущені помилки щодо зазначення її посади та професії. У ній поєднали в одне професії маляра і штукатура, хоча у Державному класифікаторі професій вказано, що це різні професії. Тож суть судового спору полягала у тому, щоб з’ясувати, ким конкретно п. Кальчук працювала. Адже в її трудовій книжці є записи: «маляр-штукатур» та «штукатур-маляр» і єдиний запис про підвищення по посаді маляра. Судячи з запису про підвищення, п.Кальчук працювала все-таки малярем, що ми й намагалися довести. Але суд вирішив, що доказів у нас недостатньо, оскільки підприємство, де працювала п. Кальчук, не зберегло архівних даних, наказів про призначення її на ту чи іншу посаду, хоча, згідно з законодавством, мало б це робити протягом 75 років. Щоб не виникало подібних проблем, раджу усім, хто влаштовується на роботу, стежити за тим, щоб у трудову книжку було внесено запис про професію і посаду відповідно до класифікатора професій. Його можна знайти в управлінні праці та соцзахисту, в мережі Інтернет тощо.
