Частина депутатів Рівненської міської ради стурбована ситуацією, яка склалася навколо надання землі під котеджне містечко в районі вулиць Макарова та Пржевальского. Адже після детального вивчення документів, які стосуються названої ділянки, виникло чимало запитань щодо термінів їх підготовки і вартості.
«РВ» про проблеми з виділенням землі під містечко на вулиці Макарова уже неодноразово згадувала. Голова земельної комісії міської ради Руслан Мальований додав до цього кілька нових штрихів: — У квітні 2004 року депутати попереднього скликання надали згоду на розроблення проекту землеустрою на відведення управлінню капітального будівництва ділянки в районі вулиць Макарова та Пржевальського під будівництво кварталу малоповерхової забудови. Такий проект розробляється протягом кварталу, а то й за менший термін. Однак чомусь проект рішення про затвердження проекту землеустрою на відведення ділянки потрапив у міську раду тільки через три роки — 13 серпня 2007 року. Для розробки проекту землеустрою потрібні висновки відповідних служб. Усі вони датуються тим же 2007 роком. Тоді виникає запитання: чому начальник міського управління капітального будівництва Сергій Полоцький ще до кінця 2004 року не зібрав необхідних документів і не розробив проект землеустрою, щоб його змогли затвердити депутати, які надавали згоду на його розробку? Цікаво й інше. Пакет документів з УКБ для підготовки проекту рішення управління земельних ресурсів отримує 15 серпня 2007 року. А сам проект готовий ще 13 серпня. Як це можливо? Ще цікавіша ситуація з грошима, зібраними з пайовиків на участь у будівництві кварталу житлової забудови. Вартість розробки проекту землеустрою нині становить близько 1015 тисяч гривень, а чотири роки тому — ще менше. З пайовиків на участь у забудові, а їх 174, зібрали по 5,5 тисячі гривень. Виходить 957 тисяч гривень, тобто майже мільйон. За такі кошти можна не лише розробити проект землеустрою, а й робочий проект будівництва з усією інфраструктурою (технічним проектом доріг, газо— та водопроводів, електромереж тощо) і навіть частково будівництво розпочати або принаймні хоч розробити проект детального планування. Втім, в УКБ цих документів немає. Замість робочого проекту вони можуть представити лише проект попереднього розпланування земельної ділянки під індивідуальні будинки. Вартість такого проекту максимум тисяча гривень. Тож постає резонне запитання: куди Полоцький подів зібрані з пайовиків майже мільйон гривень? І чи не трапиться з ділянкою на Макарова-Пржевальського те ж, що з подібними мікрорайонами малоповерхової забудови на вулиці Костромській, де теж люди вкладали гроші, а досі не мають доріг, мережі не здані в експлуатацію? Спір заводу тракторних агрегатів з міською владою за ділянку теж викликає запитання. Адже на ній розташовані фундаменти будівель, які почав зводити завод. Представники влади стверджують, що ділянку у підприємства було вилучено за борг з плати за землю, однак насправді той борг був реструктуризований і, наскільки мені відомо, погашений. Тож виходить, що ділянку відібрали незаконно. Та й цей спір не впливає на ситуацію з містечком, оскільки він стосується лише 6,7 гектара із 36, які планують відвести під будівництво житлових будинків. Перед сесією, яка мала розглянути це питання, не було затверджених втрат сільськогосподарського виробництва по названій ділянці, проекту зняття і використання родючого шару грунту, а також не було пояснень, як добирали пайовиків на забудову (а у наданому УКБ списку депутати виявили осіб, які давно залишили Рівне чи й навіть Україну), чому більшість пайовиків не зареєстровані в черзі на отримання ділянок, чи пропонували ці ділянки людям з черги, адже вона складається із понад 1700 бажаючих отримати ділянку під будівництво житлового будинку. Можливо, комісія із представників виконкому, депутатів міської ради в присутності громадськості та преси публічно та прозоро вирішить проблему з цією ділянкою.
Коментар Сергій Полоцький, начальник міського управління капітального будівництва Рівного: — Нині справа за позовом тракторного заводу до міської влади щодо цієї землі перебуває у суді. УКБ вступило у справу і ми відстоюватимемо права пайовиків. До речі, про судовий позов я дізнався тільки недавно, тож навіть не знаю, коли тракторний завод його подав. Щодо закидів про затягування термінів підготовки документів, то швидко подати на погодження проект землеустрою ми не могли через проблеми з ділянкою тракторного заводу. Міська влада вилучила у підприємства землю, але на ній була незавершена будівля заводу. Це будинок на вулиці Павлюченка, в якому замість семи-восьми під’їздів, як планувалося, завод збудував лише три, а решту ділянки під будинок просто засипав землею. Ми розробили проект землеустрою щодо відведення землі під будівництво кварталу житлової забудови ще у 2004 році, однак подати на погодження міській раді змогли лише у 2007, оскільки у зв’язку з виявленою на ділянці будівлею заводу змінився генплан ділянки і проект довелося корегувати, адже вона ніде не була документально оформлена. Що стосується зібраних з пайовиків коштів, то всі вони витрачені на виготовлення проектно-кошторисної документації будівництва кварталу. Нині ця документація перебуває на експертизі у державному підприємстві «Укрінвестекспертиза». Оскільки немає рішення сесії про погодження проекту землеустрою, то поки що УКБ не може отримати ніяких висновків експертизи по проекту будівництва. Чому проект будівництва виготовлявся без цього погодження? У 2005 році мене сесія міськради зобов’язала замовити проект будівництва і набрати пайовиків. Їх набирала комісія, не я один. Оголошення про набір пайовиків кілька разів публікувалося у газеті міської ради. Якщо люди з черги на отримання земельної ділянки не відгукнулися на нього, отже, у них не було коштів, щоб оплатити прокладання мереж, адже це була одна з умов участі у пайовому будівництві кварталу. А на Костромській торік через погодні умови не встигли доробити дороги, з цієї причини в одному з мікрорайонів не здано в експлуатацію водопровід, бо без доріг не можна покласти кришки люків. Як тільки погода дозволятиме, ці дороги будуть добудовані і водопровід зможемо здати в експлуатацію.