У складний час, коли країна перебуває в стані війни та боротьби з бідністю, не до культури. Таку думку часто доводиться чути, мовляв, це зараз не на часі, є справи і важливіші. І згадується популярна фраза Уїнстона Черчилля, коли його попросили скоротити витрати на культуру на користь армії, він відповів: «Тоді за що ми воюємо?».
Рівне все ще є культурною провінцією в Україні і не має свого особливого обличчя. Окрім фотовиставок, тут рідко проводяться масштабні культурні заходи. Та і загалом мережа культурних закладів дуже обмежена. Культура не є ні фактором залучення туристів, ні особливо не впливає на життя городян. Про що казати, якщо місто не має навіть власної виставкової зали!
Більше півроку рівняни боролись за історичне приміщення колишньої жіночої консультації на вул. Драгоманова, де планували облаштувати острівець культури та виставкові зали, але його все одно, попри протести небайдужих активістів, віддали суддям. Про величезну прогалину у цій сфері міська влада згадала лише напередодні виборів, поспіхом організувавши вуличні концерти просто неба, які лягли на плечі працівників культури, котрі мусили відпрацьовувати у спеку та в дощ згідно з приписами «зверху».
Але у Рівному є багато митців, і було б великою помилкою не використати їх потенціал. Якщо зараз не почати підвищувати рівень розвитку культури та не вибудовувати і не впроваджувати власні мистецькі ініціативи, то культурний занепад буде не за горами, а значить, Рівне вже не зможе наздогнати сусідні міста в цій галузі.
Найперше потрібно створити фінансовий фонд підтримки міських культурних ініціатив. Усі найкращі ідеї потребують фінансової підтримки, тому гранти та стипендії від міської влади мають на постійній основі розподілятись максимально чесно і прозоро на культурні проекти. Необхідно запровадити програми додаткових стипендій та грантів для талановитої молоді, сприяти її участі в міжнародних конкурсах.
Рівне гостро потребує Арт-центру, де має бути художня та фотогалерея. А окрім того, місту бракує суто місцевих родзинок, якими можна було б привабити туристів, типу щорічного фестивалю сучасної музики та карикатури чи фестивалю пива і вуличного мистецтва. Усі передумови та ініціативні люди для організації таких дійств у Рівному є.
Підтримка молодіжних арт-пікніків і фестивалів дитячої творчості має бути системною та суттєвою.
За наявності такої великої кількості фотографів у місті варто розвивати бренд «Рівне — столиця фотографії» (проект «Дім фотографії» стане першим в Україні подібним закладом культури). Місту також варто на найвищому рівні підтримувати щорічний джазовий фестиваль «Art Jazz Cooperation» та залучати зірок світового рівня.
Сусідні міста давно перейняли європейський досвід перетворення бібліотек міста на центри реалізації культурних та громадських ініціатив. У нас це все попереду.
Найголовніше — місто має розвиватися в культурній сфері динамічно і яскраво. На жаль, нам не дуже пощастило з давньою архітектурою для приваблення туристів, зате, погодьтесь, пощастило з людьми мистецтва, з активними креативними мешканцями. Все, що потрібно від влади, — допомогти морально і матеріально. Щоб місту жити і розвиватись, воно має вирувати! Влада повинна працювати над тим, щоб один культурний проект не встигав закінчитись, як розпочинався інший, ще цікавіший. Фестиваль вуличного танго, аматорських театрів, комедіада та інші заходи можуть надати місту позитивної динаміки та відчуття, що Рівне — це місто талановитих людей, куди завжди приємно і хочеться повернутись.
tag:Передвиборча агітація
