Трохи більше як за півроку два підприємства Рівненського району — ЗАТ «Рівненський ливарний завод» та ЗАТ «Технопривод» — опинились на межі зупинки. Про це вже зараз говорять акціонери обох заводів. Вони з прикрістю констатують, що найбільші замовники відмовились від послуг підприємств, а працівників починають звільняти з роботи. Команда менеджерів, яка прийшла на обидва підприємства, замість обіцяних інвестицій у розвиток заводів накопичує борги та зменшує обсяги виробництва. Акціонери кажуть, що все це відбувається всупереч їхній волі, тож не дивно, що вони як власники обох підприємств називають дії цих керівників рейдерством.
Замість одного — прийшли інші Голова наглядової ради ЗАТ «РЛЗ» Ілля Кошкін розповідає, що історія захоплення Рівненського ливарного заводу почалась кілька років тому. Тоді призначений свого часу акціонерами підприємства директор Валерій Канський відмовився виконувати рішення власників заводу про його звільнення. — Він почав вести власну гру, втягнувши у неї суди різних областей України, - говорить пан Кошкін. — Кожен суд, до якого звертався пан Канський, визнавав дії акціонерів законними, але позивача цікавив не стільки кінцевий результат, скільки судова заборона внесення змін до єдиного державного реєстру на період розгляду справи. Програвши одну справу, пан Канський звертався до суду в іншій області і все починалось по-новому. Не обійшлось і без підтримки колишнього керівництва Рівненської районної адміністрації та державних реєстраторів. Вони час від часу відтягували під різними, іноді навіть смішними, приводами внесення змін до єдиного державного реєстру, коли пан Канський не встигав домовитись про чергову судову заборону. Таким чином, йому впродовж кількох років, попри волю акціонерів заводу, вдалось протриматись на посаді директора ЗАТ «РЛЗ». Весь цей час акціонери заводу не мали змоги впливати і контролювати роботу підприємства, оскільки їх туди не допускали. Ситуація змінилась взимку цього року. 14 лютого акціонери заводу провели чергові збори. Представників одного з акціонерів ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів», який володіє 19,1% акцій ливарного заводу, на зборах не було. Хоча їх теж запрошували. Акціонери прийняли низку рішень відносно керівного складу підприємства, свої рішення оформили протоколом зборів, який і подали державному реєстратору для внесення змін до ЄДР. Втім, державний реєстратор Рівненської районної державної адміністрації протокол зборів акціонерів, як і раніше, відмовився реєструвати. Того ж дня з’явився інший — фальшивий протокол, який подали на реєстрацію представники ВАТ «РЗТА» (саме того акціонера, який на справжні збори не з’явився). В цьому протоколі значилось, що ВАТ «РЗТА» володіє 88% акцій ливарного заводу, а новим директором призначено Анатолія Кравцова. Ці фальсифіковані документи підписав виконуючий обов’язки голови наглядової ради ВАТ «РЗТА» Руслан Соколюк. Державний реєстратор перед тим як вносити відповідні зміни до єдиного державного реєстру, впевнений пан Кошкін, мав перевірити достовірність поданого представниками ВАТ «РЗТА» протоколу. У ЗАТ «Рівненський ливарний завод» є реєстратор, який веде реєстр акцій підприємства, а також є витяг з єдиного державного реєстру. В обох документах значиться, що ВАТ «РЗТА» володіє 3 млн. 400 тис. акцій, що становить 19,1% від їхньої загальної кількості. Державний реєстратор чомусь цього не врахував. Натомість держреєстратор вніс подані представниками ВАТ «РЗТА» зміни до ЄДР. Того ж дня голова Рівненської районної державної адміністрації Василь Карпенчук приїхав на ливарний завод, аби представити колективу нового керівника. У розмові з кореспондентом голова району факт свого перебування на заводі заперечив. Водночас зазначив, що бачив рішення суду, згідно з яким була скасована додаткова емісія акцій і підприємство було повернено в державну власність. Як можна повернути в державну власність підприємство, яке ніколи не було державним, пан Карпенчук так і не пояснив. Не пояснив він і те, чому районна влада вибірково виконує рішення суду. Акціонери з приводу неправомірних дій ВАТ «РЗТА» та бездіяльності керівництва району неодноразово звертались за захистом своїх прав до голови Рівненської облдержадміністрації та в правоохоронні органи, але безрезультатно.
Підприємства різні, а тактика одна Ситуація на ПАТ «Завод Технопривод» подібна до тої, що була розіграна із ЗАТ «РЛЗ». Щоправда, на кілька місяців пізніше — у травні цього року. Представники тракторного заводу на збори акціонерів з’явились, але не дочекавшись закінчення, залишили залу засідань. Згодом на стіл державного реєстратора вони поклали власний протокол зборів. Про можливість повторення сценарію, розіграного з акціями РЛЗ тільки вже на іншому підприємстві, пан Кошкін говорив в ефірі одного з рівненських телеканалів напередодні загальних зборів акціонерів ПАТ «ЗаводТехнопривод»: — Відпрацювавши свою схему на ливарному заводі, рейдери повторили її з «Техноприводом». Підставою для внесення змін до державного реєстру стало також рішення суду про скасування додаткової емісії акцій, яке так само, як і в ситуації з РЛЗ, щоправда, значно пізніше, було скасовано судом вищої інстанції. Поки згадане рішення суду оскаржувалось у Вищому господарському суді, представники ВАТ «РЗТА» склали черговий фальшивий протокол, в якому замість 24% приписали собі у власність 99% акцій, мовляв, ніякої емісії не було. У тому ж протоколі змінили директора заводу на свого, а назву товариства на ЗАТ «Завод Технопривод». Завод «Технопривод» свого часу змінив організаційно-правову форму з закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство. Відносно цього теж було прийнято відповідне рішення зборів акціонерів. Акції підприємства були виставлені на фондовій біржі. Таким чином, всі акціонери, зокрема і фізичні особи, отримали право вільно розпоряджатися своїми статками. Ті ж, хто нині називає себе захисниками державної власності, на це вирішили не зважати. — У рішенні суду та в протоколі зборів, які представники ВАТ «РЗТА» подали державному реєстратору, «Технопривод» записаний як закрите акціонерне товариство, — продовжує пан Кошкін. - Реєстратор на підставі цих документів скасував діючий статут підприємства, змінив його назву на ЗАТ «Технопривод» та поміняв статутний фонд. Водночас на біржі досі перебуває в обігу певна кількість акцій ПАТ «Технопривод», якого в єдиному державному реєстрі вже не існує. Нещодавно рішення про скасування додаткової емісії акцій було скасоване Вищим господарським судом. Маючи копію цього рішення, держреєстратор мав би скасувати зміни, подані представниками ВАТ «РЗТА» і повернути попередньо діючі положення. Він цього не зробив. Допущені державним реєстратором порушення мали б контролювати представники Державного комітету з підприємницької діяльності. Втім, цей комітет перебуває в стадії ліквідації і вже не контролює роботу держреєстраторів. Нова ж контролююча структура досі не сформована. Керівники районної та обласної держадміністрацій могли б втрутитись у ситуацію, але чомусь не хочуть ці порушення помічати. Не вбачає в діях керівників ВАТ «РЗТА» складу злочину і прокуратура. Принаймні про це йдеться у відповідях прокуратури на численні звернення акціонерів. Правоохоронці пояснюють, що подібні конфліктні ситуації є винятково компетенцією судів, а тому прокурорського реагування там не потрібно. Водночас, чомусь саме представники прокуратури виступають в судах на стороні нинішніх керівників заводів, подаючи позови в інтересах РЗТА.
Борги замість інвестицій Коли до керма ВАТ «РЗТА» та ливарного заводу прийшли нові люди, вони обіцяли залучити інвестиції, підписати вигідні контракти і створити нові робочі місця. Кожну свою дію, навіть таку, що згодом суд визнавав як незаконну, вони пояснювали захистом державних інтересів. Мовляв, обидва підприємства колись були незаконно приватизовані, тож мають бути повернуті в державну власність. У перші дні на посаді в.о. голови наглядової ради ВАТ «РЗТА» Руслан Соколюк неодноразово наголошував журналістам про наміри приєднати РЛЗ та «Завод Технопривод» до заводу тракторних агрегатів. — Досить дивним виглядає прагнення пана Соколюка влити в структуру підприємства, яке вже п’ять років перебуває в стані банкрутства, два діючих заводи, — говорить Ілля Кошкін. - При цьому він прикривається державними інтересами, хоча ні РЛЗ, ні «Технопривод» з початку їхнього створення жодного дня не перебували у державній власності. З того часу минуло трохи більше як півроку. Руслана Соколюка на посаді в.о. голови наглядової ради ЗАТ «РЛЗ» змінив Олег Єнтц. Рішення загальних зборів акціонерів, як і раніше, ВАТ «РЗТА» та державні реєстратори продовжують ігнорувати, самих же власників акцій на територію обох підприємств не допускають. Не допускають до керівництва ливарним заводом призначеного зборами акціонерів та визнаного рішенням районного суду на посаді директора Валерія Марчука. Тож про стан справ на підприємстві він змушений дізнаватись від працівників заводу. — За останні півроку ситуація як на ливарному, так і на «Заводі Технопривод» справді змінилась, — говорить пан Кошкін. - Щоправда, не в кращу сторону. Від послуг ливарного відмовляються замовники. Так, підприємство «АвтоКрАЗ», яке давало близько 30% замовлень, суттєво зменшило обсяг замовлення, а АвтоЗАЗ практично перестав замовляти відливки. Литво їм потрібне, але РЛЗ уже не в змозі виконати ці замовлення. Минулий рік був досить важким для промисловості країни, втім, навіть тоді ливарний завод в місяць виплавляв від 500 до 800 тонн продукції. А сьогодні — ледве 300 тонн. Спеціалістів починають поволі звільняти, а ті, хто ще працює, отримують заробітну платню із затримками. На підприємстві зростає кредиторська заборгованість, не сплачуються податки та внески до Пенсійного фонду. Подібна ситуація і на заводі «Технопривод». Зрозуміло, що так довго тривати не може, і рано чи пізно обидва підприємства збанкрутують. Виробнича ж база колись великого підприємства ВАТ «РЗТА» завдяки такому «вмілому» керівництву буде відправлена на металобрухт. Невже це відповідає державним інтересам, захистом яких воно так опікується?
