Хороший врожай для українських фермерів перетворився на проблему. Очікування високої ціни на картоплю та капусту не справдилися, і тепер селяни не знають, куди дівати надлишок власної продукції, щоб не зазнати збитків. Не в кращому стані і тваринництво — якщо не буде державної допомоги, фермери кажуть, що не триматимуть корів. Бо невигідно.
— Найбільше вражає нестабільність цінової політики, — наголосив голова селянського господарства «Зоря» в Гощанському районі Олег Поліщук під час засідання круглого столу в облдержадміністрації. — Якщо торік пара поросят коштувала до 500 грн., а нині — більше тисячі, при цьому ціна на м’ясо себе не виправдовує, то як можна існувати? Або ж ціна на молоко. Минулорічного грудня вона становила 3 грн. 60 коп., а вже з січня різко впала до 1 грн. 80 коп. Як за таких умов можна щось планувати? Не краща ситуація і з коровами. В Європі, якщо корова за рік не дає 4,5 тис. тонн молока, її вважають непродуктивною. Та у нас чи не половина таких корів! Потрібно купувати племінну худобу, але один такий бичок коштує 22 тис. грн. А свого продати я можу за тисяч 8-10. А де взяти решту? Нині квас дорожчий, ніж ми продаємо молоко. Та й корівники по селах порожні, а зайди в супермаркет — від молочної продукції полиці гнуться. З якого ж молока та продукція зроблена?! Зважаючи на значне скорочення кількості племінної худоби в дрібних селянських господарствах, фермери просять передбачити в бюджеті відшкодування на купівлю якісного поголів’я в розмірі 40% вартості худоби. Фермери також пропонують розглянути можливість за рахунок обласного бюджету придбати зали для збору молока тим підприємствам, які вирощують до 30-50 голів ВРХ, що дало б можливість контролювати та забезпечувати якість молочної сировини. У не менш скрутному становищі опинилися й овочівники області, наголошує фермер Олександр Бескид: — Нас витісняють із ринку великі агрохолдинги. Тож будемо думати про розширення асортименту продукції, аби зайняти нішу на ринку. Для цього потрібна підтримка держави. Нам пропонують здешевлення техніки на 30%, а краще було б, якби держава сплачувала наші відсотки у банку, щоб ми виходили на нульовий відсоток. Фермери пропонують відновити діяльність заготівельних пунктів та зняти оподаткування на овочі. Було б добре, зазначають вони, якби й місцеві супермаркети підписували з ними договори, а не привозили ті ж овочі з інших регіонів. — Нам важко знайти покупця, — пояснює директор господарства імені Тараса Шевченка на Здолбунівщині Віктор Деменюк. — Нині вродила картопля, а куди її подіти? Те ж саме і з буряками. Бурякопункти вже давно не працюють. Мусимо домовлятися із сусідніми областями. Голова Асоціації фермерів Рівненщини Дмитро Українець вважає, що своєю продукцією фермери будуть торгувати на ринках взимку: — Фермери триматимуть овочі до зими, а потім продаватимуть на ринках Рівного та Львова. Звісно, ціна буде меншою за собівартість. Однак не всі фермери мають свої пункти зберігання. Деяким доведеться брати в оренду склади. Проте найбільшим недоліком фермери вважають неможливість передбачити ситуацію на ринку. Кажуть, якби в регіонах діяли спеціальні структури від Міністерства аграрної політики, які б моніторили ситуацію на ринку сільгосппродукції й робили свої передбачення, у нас би не було пере— чи недовиробництва.
