І верби, і тополі... і вітряки на полі

Ще кілька років тому керівництво міста й області в один голос із теплопостачальниками заявляли про те, що переводити котельні на більш дешевий місцевий торф проблематично. І називали перелік причин, що стояли на заваді. Нині ж постійне підвищення ціни на газ змусило шукати, як подолати ці перешкоди, і повернутися до відновлюваних, значно дешевших і давно відомих джерел енергії — дерева, соломи й торфу.

Цього тижня міський голова Рівного Володимир Хомко показав журналістам, як працює поки що єдина в місті котельня на щепі на вул.Курчатова, 54-А. На Пагорбі Слави попередньо спиляли стару вербу, потім приїхав тракторець міського тресту зеленого господарства з установкою для подрібнення гілок на щепу, яка працює від тракторного двигуна, і за кілька хвилин вантажний автомобіль був заповнений. — Чим дорожчий газ, тим вигідніші такі проекти, — коментує, спостерігаючи за спилюванням і подрібненням верби, п.Хомко. — У Рівному є близько тисячі старих і хворих дерев, які потрібно спилювати, це переважно верби і тополі, замість яких згодом насадимо клени та берези, вони найменше хворіють. За нашими підрахунками, старих дерев вистачить на кілька років роботи котельні. Звичайно, що все місто ми щепою зі старих дерев не обігріємо, хіба 15-20 невеликих будинків. У котельні на вул.Курчатова газові котли на всяк випадок залишаються, але зараз вони не працюватимуть. Тут поставили ще два котли житомирського виробництва потужністю 600 і 820 кВт. Невдовзі запрацює котельня на щепі й на вул.Поліській, 5-Б. Обладнання постачає компанія «ЕСКО-Рівне», обійшлося воно у два мільйони гривень і було оплачене коштом ПРООН. Обслуговує обидві котельні теплопостачальна організація «Рівнетеплоенерго». За попередніми підрахунками, чотири тонни щепи вистачає на добу роботи однієї котельні. Для її зберігання на вул.Курчатова обладнано бункер, який може вмістити палива на тиждень. Ще одне сховище на 30-денний запас зі стаціонарним подрібнювачем буде у тресті зеленого господарства. Міського голову радує те, що вартість однієї гігакалорії тепла від спалювання щепи старих дерев — нуль гривень. Оскільки і трактор, і машина, і робітники працюватимуть ті ж самі, що й раніше. І зі шкідливими викидами від спалювання щепи, каже міський голова, на цих котельнях усе гаразд. Однак тариф для споживачів буде однаковий і не залежатиме, чи вони обігріваються від верб і тополь, чи від газу. Лише зменшаться затрати на виробництво тепла загалом у місті. Тепер цілком серйозно міська влада розглядає й питання переведення на торф частини котлів котельні на вул.Макарова, що обслуговує мікрорайон «Ювілейний». А також збирається поставити ще одну когенераційну установку на Північному — вона вироблятиме тепло і електроенергію, що також економить газ і має високий коефіцієнт корисної дії. Як саме це зробити і де взяти ще 4 мільйони гривень на реалізацію цього проекту, нещодавно вивчав у Швеції заступник міського голови Андрій Філін. Кілька років тому керівники міста й області також їздили у Швецію, вивчали, що і як там використовують на паливо. У вересні 2008-го заступник міського голови Олексій Хмилецький висловлював припущення, що «шведи допоможуть нам встановити тепловий насос на очисних спорудах льонокомбінату». Він дозволив би забирати з води тепло, яке піде на обігрів осель рівнян. Один такий насос міг би замінити 5-6 котелень. І монтується швидко, і окуповується теж, от тільки дорогувато. Може, коли газ ще подорожчає, до цього питання повернуться знову.

	Олег Хижняк

А поки міська влада шукає гроші, небідні рівняни потихеньку освоюють передові технології. Не без задоволення рівнянин Олег Хижняк демонстрував кореспондентам «РВ» свій вітряк, який виробляє електроенергію для його будинку, і тепловий насос, що опалює будинок за рахунок енергії, видобутої із землі. Система діє так, як розповідав п.Хмилецький — за принципом холодильника. Встановлення нового обладнання дозволило п.Хижняку жити автономно від усіх комунальних служб і повністю забезпечувати свій будинок так званими альтернативними джерелами енергії без газу. Усі новозбудовані школи у Рівному та області, хоч таких і небагато, тепер також автономні, мають власні котельні, які працюють на відходах деревообробки або на соломі. Кожного разу, відкриваючи новозбудовану сільську школу, керівництво облдержадміністрації поряд з іншими перевагами неодмінно наголошує й на цій. А у школи №14 у Рівному, яку ось-ось здадуть в експлуатацію, буде ще й автономна каналізація та власні очисні споруди, аби не забруднювати викидами озеро, оскільки в районі Басового Кута міських каналізаційних мереж немає. У 2005 році рівнянин Валерій Саєнко встановив на своєму будинку сонячну батарею. Привезли її з-за кордону, проект розробляла компанія «Фарт-сервіс», а змонтували німецькі фахівці. Валерій Саєнко вважає, що й у наших не надто сонячних краях енергію сонця можна успішно використовувати для опалення та підігріву води. Ще п’ять років тому п.Саєнко висловлював думку, що у цьому питанні варто почати із соціального проекту, скажімо, з лікарні чи дитсадка, або ж поставити її на багатоквартирному будинку. Проте «сонячна» тема ні міську, ні обласну владу поки що не захопила, на такий проект, як і на інші, потрібно шукати гроші. Тож поки спилюватимуть у міських скверах та дворах старі дерева, це найдешевше.