Економічна криза в Україні стала благодатним грунтом для зростання шахрайських схем. Найчастіше свої схеми аферисти намагаються замаскувати під легальний бізнес. Чим живуть сучасні Остапи Бендери і як не потрапити в їхні тенета?
У березні 2015 року на українських сайтах з працевлаштування з'явилася вакансія від компанії «Freedom Training System», назва якої нагадувала про гучний проект «Global System Training» американця Роберта Флетчера, звинуваченого українськими правоохоронцями шість років тому в побудові фінансової піраміди і відправленого за грати. За підрахунками Генпрокуратури, тоді його дітище обдурило близько трьох тисяч українців на понад 60 млн. грн.
Загадкова «Freedom Training System» шукала секретаря-перекладача. Як з'ясували претенденти на вакансію, за цією компанією, яка оселилася в столичному готелі «Турист», справді стоїть Роберт Флетчер. Виявилося, що він, пробувши шість років в українському СІЗО, в лютому 2015 вийшов на свободу під заставу в 1 млн. грн. Суд над Флетчером поки так і не відбувся. А «мільйонер-наставник» знову запрошує на тренінги. У 2000-х залучення людей у фінансову піраміду у Флетчера було завуальовано саме під навчальний процес, на якому українців вчили «як стати мільйонером». Але в результаті, стверджують правоохоронці, учні, віддаючи свої заощадження наставнику, зробили мільйонером американця.
В кризи у шахраїв відкривається друге дихання. «Чим гірше з економікою, тим більше фінансових пірамід. Найчастіше свої схеми аферисти намагаються замаскувати під легальний бізнес. Шахраї допрацьовують і вдосконалюють свої методи. Вони усувають виявлені помилки, прагнуть максимально облагородити схеми, надати їм якомога законнішого вигляду, щоб ускладнити чи унеможливити притягнення до відповідальності за шахрайство. Для цього розробляються документи (договори, положення і т. п.), які ставлять майбутніх потерпілих в максимально невигідні умови і мінімізують ризики для засновників пірамід», — попереджає партнер ЮФ «КПД Консалтинг» Кирило Казак.
Нерідко фінансові піраміди маскуються під мережевий маркетинг, на якому побудований бізнес таких відомих компаній, як «Amway», «Avon» та ін. «Фінансова піраміда — це неминучий крах, а мережевий маркетинг — стабільний дохід для людей з відповідним характером. Залишилося навчитися відрізняти одне від іншого», — зазначає адвокат, партнер практики IT і медіа-права АТ «Юскутум» Дмитро Гадомський.
Втім, зробити це не так вже й складно — ознаки фінансових пірамід ще в 70-х роках ХХ століття вивели федеральні суди США. Найголовніший аспект, який вони оцінювали, — наявність реального ліквідного товару (косметики, БАДів, миючих засобів і т. д., Але не чого-небудь ілюзорного). Якщо товар у великих кількостях продавався людям, які не брали участі в бізнесі, а купували його для власного використання — все чисто. Але якщо акцент зроблено на залученні в систему нових учасників, а не на реалізації товару — перед вами фінансова піраміда.
Афера №1. Прокредитуємо до нитки
Заробляють на наївних і довірливих не тільки організатори пірамід, але і так звані лжекредитори. За словами старшого партнера адвокатської компанії «Кравець і Партнери» Ростислава Кравця, зараз спостерігається пожвавлення у сфері махінацій під виглядом адміністрування покупок у групах.
«Людині, яка бажає отримати кредит, пропонують заздалегідь внести якусь суму наперед, обіцяючи, що кредит нібито буде видано протягом тижня. У подальшому отримати кредит або повернути вже виплачені кошти позичальникові вкрай складно», — уточнює юрист. На його думку, шахраям розв'язує руки те, що у зв'язку з амністією на перевірки бізнесу регулятори самоусунулися від контролю над ринком.
Втім, кризовою ситуацією в країні зараз користуються багато реальних кредитних компаній, нав'язуючи клієнтам неадекватні умови позики, головне — швидко отримати надприбуток.
«У зв'язку зі скороченням банківського кредитування і зубожінням широких верств населення все більшої популярності набувають сервіси мікрокредитування. Але через фінансову неграмотність багато громадян потрапляють у вкрай неприємну ситуацію, виплачуючи за такими кредитами десятки відсотків на місяць або сотні відсотків на рік», — розповідає юрист, партнер адвокатської фірми «GORO legal» Дмитро Овсій. Такі позички часто видають в Інтернеті, де після реєстрації користувач отримує позику на свою карту. Як правило, умови розміщеного на сайті договору громадяни приймають не читаючи.
Афера №2. Продавці повітря
«Я стала жертвою шахрайства в Інтернет-магазині «ЄвроШоп» (euro-shops.etov.ua)», — повідомляє громадянка, яка назвалася Анжелікою, на сайті управління з боротьби з кіберзлочинністю МВС України. Сьомого квітня 2015 вона сформувала в зазначеному Інтернет-магазині замовлення на велику суму. Після цього їй зателефонувала особа, що представилася менеджером, підтвердила замовлення і вислала номер картки для оплати. Наступного дня менеджер підтвердила отримання грошей і пообіцяла до вечора повідомити номер накладної для отримання посилки. Але на цьому історія взаємин з шахраями закінчилася — товар так ніхто і не вислав. Дев'ятого квітня Інтернет-магазин, який проіснував трохи більше тижня, зник. Судячи з обговорень в Інтернеті, Анжеліка далеко не єдина жертва «фейкового» (fake — англ. підробний) магазину. Купившись на привабливі ціни на рівні гуртових, інші покупці також встигли переказати аферистам від кількох сотень до 10 тис. грн.
Щоб нажитися на довірливих громадянах, великим комбінаторам зовсім не обов'язково відкривати Інтернет-магазин — досить усього лише дати оголошення в Інтернеті. За інформацією прес-служби онлайн-сервісу безкоштовних оголошень OLX, за останній рік кількість скарг користувачів ресурсу на шахраїв, таких же користувачів OLX, збільшилася на 40%. Поширення отримують давно забуті схеми, одна з яких — шахрайство під час обміну. У ній беруть участь звичайний користувач і аферист, що живуть в різних містах. Аферист вмовляє свою жертву першою повідомити номер накладної, яка підтверджує відправку товару. Отримавши її, свій товар він, звісно, не відправляє.
Також шахраї можуть використовувати схеми-трикутники, які дозволяють безкоштовно отримувати речі, які сподобалися, що продаються за оголошеннями. Наприклад, аферистові на сайті оголошень сподобався ноутбук. Зв'язується з продавцем. Бере у нього реквізити для переказу коштів за товар, але просить трохи почекати з оплатою. Далі махінатор розміщує псевдооголошення про продаж чого-небудь за дуже привабливою ціною. Жертві, що клюнула на цей прийом, аферист повідомляє номер картки продавця ноутбука. Покупець «чого-небудь» переказує гроші власнику гаджета. Той віддає оплачений ноутбук аферисту. Таким чином, потерпілий оплачує покупку шахрая і залишається з порожніми руками, а продавець реального товару, котрий нічого не підозрює, виявляється втягнутим в шахрайську схему.
Щоб уникнути подібних неприємних ситуацій, оформляйте замовлення в перевірених Інтернет-магазинах, а купуючи за оголошенням у фізособи, наполягайте на післяплаті при отриманні товару.
Афера №3. Злодій у шкурі покупця
Олена з Києва чекала надходження на картку обіцяної оплати за костюм, який вона продавала за оголошенням в Інтернеті.
«Зі мною зв'язався нібито працівник ПриватБанку і сказав, що з моєю карткою виникли проблеми, для вирішення яких я повинна назвати суму на картці, кредитний ліміт, тризначний код на зворотній стороні і т.п.», — розповідає вона про досвід спілкування з шахраєм.
Зателефонувавши в банк, жінка переконалася, що насправді з фінустанови їй ніхто не телефонував, і про всяк випадок заблокувала свою картку. Таким чином, їй вдалося уникнути крадіжки коштів. Адже вивідавши інформацію про картку, шахраї могли використовувати ці дані або для проведення розрахунків в Інтернеті, або для виготовлення дубліката картки для зняття готівки через банкомат.
Захиститися від недобросовісних покупців нескладно.
«Для переказу грошей на картку незалежно від банку-емітента потрібно знати тільки її номер, — нагадують у ПриватБанку. —
Тому якщо під приводом зарахування грошей за товар покупець просить назвати будь-яку іншу інформацію, це однозначно шахрай. Банку не потрібні дані клієнта, він їх і так знає». Крім цього, перш ніж пересилати товар покупцеві, варто переконатися в достовірності SMS про поповнення рахунку або скану чека про переказ коштів — щоб отримати товар без оплати, шахраї можуть їх фальсифікувати.
Афера №4. Карткові шулери
«Для оплати операції та лікування чоловіка і батька, тяжко пораненого в зоні АТО, одна українська родина збирала гроші на картковий рахунок, відкритий в одному з провідних банків. Однак понад 100 тис. грн., акумульованих на цьому рахунку, були просто викрадені, — розповів «Фокусу» приклад з практики адвокат, керуючий партнер ЮФ «Можаєв і Партнери» Михайло Можаєв. -
Банк провів внутрішнє розслідування інциденту, але в результаті гроші так і не повернув, зіславшись на те, що платіж нібито був підтверджений власником рахунку. Тепер справою займається міліція».
Як слідує з прикладу, втратити гроші на картковому рахунку можуть не тільки жертви «фейкових» покупців.
«Реквізити картки шахраї можуть вкрасти з комп'ютерної системи торгової точки в Інтернеті, яка не має необхідних засобів для запобігання несанкціонованому доступу, або отримати, зламавши базу даних. Також можна постраждати від фіктивних Інтернет-торговців, які створюють веб-сторінки для збору інформації про власників банківських карток», — пояснює адвокат Олександр Виговський.
За даними банків, найпоширенішим способом шахрайства є перевипуск телефонної сім-карти клієнта. З її допомогою аферисти можуть взяти під контроль прив'язану до номера телефону банківську картку. Також все ще зустрічаються прецеденти зчитування даних картки через встановлені шахраями накладки на банкомат або торговий термінал.
Щоб уникнути крадіжки грошей з картки, рекомендують ретельно підходити до вибору продавця в Інтернеті. Адже сьогодні існують механізми зняття інформації навіть, здавалося б, з надійних сайтів. Олександр Виговський рекомендує регулярно перевіряти виписки з банківського рахунку і залишок по картці і у разі найменшої невідповідності негайно звертатися в банк за роз'ясненнями. Спростити життя власнику картки допоможе SMS-банкінг, який дозволяє отримувати повідомлення про всі транзакції.
Від шахраїв іноді страждають і самі банки. Юрист компанії LCF Володимир Лавринович розповів «Фокусу» про досить екзотичну схему за участю нерезидентів, які використовують неуважність банківських працівників або ж входять з ними в злочинну змову. Користуючись тим, що імена в деяких країнах складаються з 5-6 слів, які повинні слідувати в певному порядку, аферисти створюють плутанину в документах — допускають неточності між національним паспортом (з перекладом) з даними посвідки на проживання в Україні. Розмістивши депозит, нерезидент-вкладник видає доручення на його отримання на іншого нерезидента, надавши нотаріусу паспортні дані, відмінні від тих, які були пред'явлені банку. Тобто формально за документом стоїть зовсім інша особа. Після того як депозит забирають з банку, вкладник, котрий нібито нічого не підозрює, приходить по свої гроші. Надалі шахрай звертається до суду і доводить, що він не видавав жодного доручення, і нерідкісні випадки, коли суд погоджується з доводами позивача.
Афера №5. Мобільні злодюжки
Киянка Наталія Зеленко дуже здивувалася, коли їй зателефонували з невідомого номера, прокричали «Мама, я в міліції!» і кинули трубку. Жінка не на жарт злякалася — у неї є син-підліток, а ідентифікувати голос було важко через сильний тріск в трубці. Зателефонувавши синові і переконавшись, що з ним все гаразд, Наталія запідозрила, що їй телефонували аферисти. Таким чином вони домагалися, щоб жертва передзвонила на платний номер або погодилася поповнити його нібито для зв'язку з сином. Це тільки один з численних способів шахрайства з використанням мобільного телефону.
Як правило, інструментом телефонних аферистів стають розсилки SMS. Приміром, щоб змусити потенційну жертву зателефонувати на номер, після чого у неї з рахунку спишеться значна сума, шахраї відправляють SMS з проханням здати кров для хворої дитини або учасника АТО.
Особливу популярність набувають повідомлення про великий виграш. Якщо, зрадівши несподіваній удачі, жертва аферистів вийде на зв'язок, їй запропонують для отримання призу переказати організаторам певну суму. Неважко здогадатися, що отримавши гроші, шахраї випаруються разом з обіцяним виграшем.
«ФОКУС».
