Трьох випускників Острозької академії київські суди арештували на період слідства, прийнявши таке рішення пізно вночі у вівторок. Юхима Дишканта, Артура Ковальчука та Дмитра Москальця звинувачують в організації масових заворушень на вулиці Грушевського у Києві. І хоч ніхто не вірить у здатність цих хлопців організувати силове протистояння, та оскільки судитимуть хлопців українські суди і уже за "законами 16 січня", то цілком вірогідно, що вийти з ув'язнення вони можуть через 15 років.
Юхим Дишкант — родом із Тернопільщини, Артур Ковальчук — з Рафалівки, а Дмитро Москалець — з Володимирця. Потоваришували вони, навчаючись в Острозькій академії. Всі вони зараз живуть у Києві. Артур працює молодшим науковим співробітником Інституту економічних досліджень, Дмитро — рерайтером, а також організовує кінофестивалі, є музикантом та займається культурологією. Юхим, відомий поет, нещодавно до столиці приїхав, щоб влаштуватися на роботу. У неділю друзі пішли на Майдан Незалежності, а коли вдосвіта в понеділок поверталися з нього, неподалік Києво-Печерської лаври на них напали невідомі та почали бити. Як розповідають друзі хлопців, на них напало більше десятка "тітушків", а побивши, викликали міліцію. Натомість приїхав "Беркут". Євген Лущиков, друг затриманих: — Хлопців запхали в авто і повезли до райвідділу. Мало того, що їм дісталося від "тітушків", їх ще й "беркутівці" дорогою штовхали. Проте слідчий покази про це до уваги не взяв. Хлопців звинуватили у тому, що це вони спровокували бійку з молодиками, ще й є організаторами заворушень на вул. Грушевського. При цьому у справу дописали, що у хлопців вилучили кастети, дубинки, хоча в них, окрім одягу та мобільних телефонів, нічого при собі не було. Є три свідки того, що трапилося біля "Арсенальної", проте суди навіть не захотіли слухати їх. Виступали лише три "беркутівці", які говорили одне й те ж. Склалося враження, що вони вивчили текст напам'ять. Олександр Ірванець, поет: — Немає нічого незвичайного в тому, що проти Юхима, Артура та Дмитра порушили такі справи. Ми всі бачимо, що робить влада з народом, які закони приймає і як їх застосовує. Але найстрашніше, коли це стосується людей, близьких тобі особисто. Юхим Дишкант — мій колишній студент, близький друг. Я вважаю його дуже перспективним і цікавим поетом. І тому особливо трагічно, що режим починає воювати з поетами. Наш найкращий поет, Тарас Шевченко, сидів у в'язниці, був на засланні. З одного боку, це означає, що Юхим іде правильним шляхом, з іншого — калічити йому життя режим не має права. Не було ніякої бійки, яку йому інкримінують. Юхим — невисокий, тендітної статури молодий чоловік, і уявити, що все, про що розповідав прокурор на суді (начебто Юхим кидав каміння, бився палицею чи іншими предметами) — справді неможливо.
Дмитро Москалець |
Артур Ковальчук |
Юхим Дишкант |