З’ясувалося, що рівненські тролейбуси не тільки найдешевший, але й найнебезпечніший вид громадського транспорту. Кожен з майже 100 тисяч пасажирів, які, за підрахунками керівника «Рівнеелектроавтотрансу» Степана Загинея, щодня ним користуються, може за гривню або й безплатно, як для пенсіонерів, не доїхати до потрібної зупинки, а отримати «квиток на той світ». Певною мірою це вже визнали й самі тролейбусники. Бо після того, як від ураження струмом у реанімацію потрапив черговий пасажир, вони порадили не користуватись їхнім транспортом тим, в кого... слабкий опір організму струму. Як і де той опір рівнянам міряти — тролейбусники не сказали.
У понеділок 16-річна Марія Опанасюк з Обарова добиралася на навчання в Рівненський кооперативний економіко-правовий коледж. Як завжди, сіла у своєму селі в тролейбус №6, а біля Будинку офіцерів у Рівному, близько 9-ї ранку, хотіла пересісти в тролейбус №1. Та щойно вона ступила на підніжку, як її почало сильно трясти, а потім відкинуло на тротуар. Від удару дівчину наче паралізувало. Хтось із пасажирів чи перехожих, які це все бачили, поквапився викликати «швидку». Марійку одразу госпіталізували в реанімацію обласної дитячої лікарні. — Можливо, дівчина намочила ноги, тому саме її одну з пасажирів й ударило струмом. Дівчина зазнала електротравми, а також отримала тілесні ушкодження внаслідок падіння, — повідомив завідувач відділення лікарні Микола Хоружий. — На щастя, травми не тяжкі, потерпіла повністю відновиться. Оцінивши стан Марійки як середньої тяжкості, медики казали, що оговтуватись від такої поїздки вона буде ще не один день, і обіцяли тримати її в лікарні щонайменше тиждень. Так би мовити, про всяк випадок, бо раптом ураження струмом, скажімо, на роботу серця негативно вплине. Проте вже у вівторок дівчину несподівано виписали додому, з приміткою «під спостереження дільничного педіатра». Як допускають її рідні, тому, щоб згодом тролейбусники змогли сказати, що нічого, власне, серйозного не сталося, і дівчина фактично й не потерпіла зовсім. Навіть ще коли Марія лежала під крапельницею в реанімації, в тролейбусному управлінні не хотіли визнавати, що дівчину таки вдарило струмом. Як і в кількох подібних випадках, які сталися у попередні роки, запевняли, що насправді увесь транспорт перед виходом на маршрут перевіряють на справність і тестують, у тому числі на витік струму на корпус. І тільки Анатолій Ткаченко, головний інженер КП «Рівнеелектроавтотранс» у розмові з журналістами проговорився: — Ми перевіряємо все в тролейбусі, шукаємо причину. Він в межах допустимих параметрів. Але є люди, або категорія людей, яким не бажано користуватись міським електричним транспортом через низький опір організму. Хоча вони, можливо, про це й не знають.
Коментарі Лариса Опанасюк, мати потерпілої: — Коли донька зателефонувала мені й сказала, що їй дуже погано, бо вдарило струмом, я була на роботі на вулиці Макарова. Я вскочила в машину і ще до приїзду «швидкої» була на місці. В реанімації лікарі казали, що триматимуть у лікарні Марійку щонайменше чотири дні, а потім ще на кілька днів переведуть в інше відділення. Але вже у вівторок перед обідом мені винесли вже заповнений епікриз хвороби, а потім і доньку вивели та сказали забирати додому. Причому вивели з катетером у вені на руці, і лише коли я обурилась, то витягли його та заліпили прокол пластиром… Марійка зараз лежить вдома, в неї досі паморочиться голова, каже, що поболює серце, хоча ніколи раніше на здоров’я не скаржилась. Вона спить, а я прислухаюсь до її дихання, боюся… Маю намір звернутися за допомогою до адвоката та домагатися компенсації від тролейбусного підприємства. Прощати тролейбусникам те, що мало не скалічили доньку, не буду. Іван Тимощук, голова Обарівської сільської ради: — Дізнавшись про випадок з Марійкою, я сам, як сільський голова, обов’язково напишу претензії на адресу керівництва тролейбусного підприємства. Бо вони там виправдовуються, що начебто нічого не сталося, але ж насправді це не так, і питання безпеки пасажирів викликає дуже велике занепокоєння. Самому не раз доводилось відчувати струм у тролейбусах, а одного разу на зупинці біля пивзаводу з тролейбуса всі пасажири змушені були стрімголов вискакувати, бо дуже вже сильно пробивало. Ольга Захарченко, заступник головного лікаря міської СЕС Рівного: — Існує так званий поріг больової чутливості людини, і це суто індивідуальний показник. Скажімо, хтось може лікувати чи виривати зуби без наркозу, а інший при цьому буде корчитись від болю. Так само й у випадку з ураженням струмом, бо це також подразнення, також біль. Але як цей поріг можна виміряти та якими приладами? А навіть якщо й можливо, то не думаю, що якась невелика різниця в індивідуальних показниках чутливості допоможе людині, якщо вона візьметься мокрою рукою за провід під великою напругою. Сергій Михайлус, вчитель фізики та інженер з ремонту офісної техніки: — Зазвичай чутливим для людини є пропускання струму силою понад 1 міліампер. А тяжкість ураження залежить від багатьох чинників, зокрема, від потужності джерела струму, часу дії, від його характеру (змінний чи постійний), а також від індивідуальних особливостей людини та навколишніх умов. Тепер щодо електричного опору тіла людини. Кожен може піти на ринок, придбати за 30 гривень тестер, який використовується для ремонту електро— і радіотехніки, і виміряти свій опір, приміром, між руками. Показник буде в кожного індивідуальний, скажімо, 400 кілоом, але всі показники не виходитимуть за досить вузькі межі. Тому якщо в електротранспорті вдарило струмом одного пасажира, то може вдарити й іншого, з дещо більшим індивідуальним опором. Бо важливим є не цей показник, а те, що людина доторкнулася мокрими руками до металевої частини тролейбуса, а в ньому на корпус пробиває надмірний струм. Тому тролейбусникам замість говорити дурниці про те, кому можна, а кому не бажано користуватись їхнім транспортом, краще утримувати його в належному стані. Скажімо, самі ж бо, вочевидь, добре знають, що в депо в суху погоду струм витоку може бути в нормі, а при виїзді на маршрут у дощ він може досягти вищих норм. Ось нехай і думають, щоб на всі тролейбуси встановити електронне обладнання, яке б постійно фіксувало витік струму на корпус, а при перевищенні допустимої величини автоматично знеструмлювало транспорт. Степан Загиней, директор «Рівнеелектроавтотрансу»: — Після нещасного випадку тролейбус одразу зняли з лінії й відправили на перевірку в технічну службу. Якихось суттєвих відхилень в роботі, в тому числі й за показником витікання струму, виявлено не було. Замість допустимих 3 міліампер на корпус пробивало тільки 4 міліампери. А загалом цей тролейбус, як і всі інші, перед виходом на лінію перевіряли, і все було у межах норм. І мені не відомо, чи пов’язано те, що дівчині стало зле, саме з електротравмою. Може, на це були якісь інші причини, адже людей в тролейбусі було багато, але більше ніхто чомусь не постраждав. Щодо постійного контролю за рівнем витоку струму. Такі зумери почали ставити тільки на тролейбуси найновіших, найостанніших випусків. Коли ж наша техніка випускалась, завод таких приладів не передбачав.
