Група Харрелла спостерігала за батьками з 2-5-річними дітьми в 14 різних супермаркетах. Привабливість кожної дитини була оцінена за 10-бальною шкалою. Кожного разу дослідники відзначали, чи сиділа дитина у візку, чи було їй дозволено самостійно ходити по магазину і якщо так — то як далеко вона могла відійти від батьків.
З’ясувалося, що серед гарних дітей у візках за всіма правилами безпеки знаходилися 13,3%, а серед найменш привабливих — 1,2%. Також помітили, що менш привабливим дітям батьки частіше дозволяли самим блукати по супермаркету. Все це, на думку Харрелла, говорить про те, що безпека гарних дітей турбує тат і мам значно більше.
Лікар вважає, що ми підсвідомо приділяємо більше уваги привабливим дітям просто тому, що вони — наш кращий генетичний матеріал.
До речі, про вигоди привабливої зовнішності вчені говорять все частіше: нещодавно, наприклад, з’ясувалося, що гарні люди, як правило, мають вищий статус у суспільстві й краще матеріально забезпечені. Так що в справедливості приказки «не родися гарною, а родися щасливою», можна засумніватися.
