Те, що можна покласти край будь-яким територіальним суперечкам, готовий науково обгрунтувати директор Рівенської філії Європейського університету доцент Микола Лустюк. На основі винаходу рівенських вчених, зробленого ще декілька років тому, можна, твердить пан Микола, вирішити й конфлікт навколо острова Тузли.
— Досі йдуть суперечки — як встановити кордон по Азовському морю — по дну морському чи по поверхні води, — розповідає пан Лустюк. — Хоча на сьогодні вже існують інші підходи до проблеми, науково доведені. П’ять років тому на запрошення місцевого керівництва до Рівного прибув відомий науковець Едуард Чорній — українець за походженням, який більшість свого життя провів у науково-дослідних інституціях Росії. Пан Едуард згуртував навколо себе групу рівенських вчених, щоб впритул зайнятися геологічними вишукуваннями на теренах Рівенщини, адже саме в надрах нашої області, як обгрунтовано підозрюють, є промислові запаси алмазів та міді. Учені, серед яких був і Микола Лустюк, відразу ж стикнулися з проблемою — а як розподілити кордони розвіданих родовищ між сусідніми державами — як відомо, делімітації державного кордону до кінця не провели ні Білорусь, ні Росія, ні Україна. Тому дуже важко в цій ситуації було поділити надра, але науковці знайшли вихід. — Проаналізувавши вітчизняне та закордонне законодавство, — повідомив Лустюк, — яке стосується кордонів, надр, повітряного простору, ми знайшли низку закономірностей і дійшли висновку, що кордони між державами необхідно чітко визначити за такими межами: у повітрі — 110 кілометрів над поверхнею, у землі кордон проходити має по «поверхні Моровичича» (40-60 кілометрів углиб). Керуючись таким підходом, можна було б раз і назавжди припинити дискусії навколо спірних територій і покладів корисних копалин. Навіть якщо острів рухається, встановити його належність до тієї чи іншої держави, буде неважко. За оцінками західних експертів, вартість українських корисних копалин становить фантастичну суму в розмірі 11 трильйонів доларів. У залежності від того, як саме будуть використовуватись ці копалини, багато в чому залежить і економічний добробут держави. Більше копалин у Росії — 15 трильйонів, найбільше у Китаю — на 35 трильйонів «добра», однак якщо поділити їх на усіх мешканців, то вийде, що українці найбагатші в світі. Але свої надра необхідно захищати. Вже відомі випадки, коли внаслідок неврегульованості державних кордонів країни проводять розробку корисних копалин своїх сусідів. При цьому озброюються держави найсучаснішими технологіями видобутку. — Вже китайці розробляють російські надра, румуни — українські та молдовські. Інтервенції будуть і надалі, — переконаний рівенський науковець. — Людство вже освоїло космос, тепер настала черга впритул зайнятися природними копалинами. Рік тому одна іноземна фірма вже презентувала спільний з львівськими геологами проект горизонтальної розробки надр. Якщо так піде і далі, то невдовзі можна буде безцеремонно із своєї території викачувати, наприклад, нафту іншої держави. А тому необхідно запровадити саме запропонований вченими підхід до визначення кордонів, твердить Микола Лустюк. При цьому непотрібно вишуковувати щось нове, а варто скористатися вже напрацьованими здобутками. Тим більше, альтернативи своєму винаходу рівнянин у наукових колах не зустрічав. Цю унікальність винаходу підтвердила і міжнародна експертиза Академії природничих наук у Німеччині. Незважаючи на міжнародне визнання та диплом на винахід, виданий у Росії, українським вченим не вдалося привернути увагу до свого відкриття ні науковців, ні парламентарів. Чотири роки тому група Чорнія розповіла про своє відкриття на засіданні Академії наук України. Намагались достукатися до депутатів і чиновників — все марно. В Україні, напевне, зовсім забули про вітчизняну науку, якщо жодного винаходу в нашій державі зареєструвати неможливо — відповідний закон тільки готується до розгляду Верховною Радою. Тому реєструють свої винаходи українці в Москві, а наукова група Чорнія розпалася через відсутність коштів на проведення подальших досліджень. Знає, вочевидь, про плачевний стан українських винаходів і вище керівництво держави. Адже нещодавно через процедуру затвердження винаходу в Росії пройшов авторський колектив з Дніпропетровська. І Президент України Леонід Кучма вже в іпостасі доктора технічних наук у складі того колективу отримав російський диплом за відкриття особливостей розповсюдження радіоактивних променів у полімерах. — Це, звісно, погано, що виникли суперечки довкола острова Тузла, — говорить Микола Лустюк, — але, може, хоч цей конфлікт приверне увагу до проблеми делімітації кордонів зокрема та стану вітчизняної науки взагалі.
