Шосте місце у своєму дебютному сезоні у вищій лізі чемпіонату України посів регбійний клуб «Рівне» (це другий після професійної ліги дивізіон країни). Зовсім трішки нашій команді не вистачило, аби втрутитись у боротьбу за медалі. Та попри це і такий результат керівництво команди вважає успішним, з оптимізмом дивлячись у майбутнє. Отож яким він був, сезон-2010, для рівненських регбістів — враження старшого тренера клубу Ігоря Родзяка.
— Після того, як ми вибороли право виступати у вищій лізі з регбі-15, було завдання закріпитися у цьому дивізіоні, — розповідає Ігор Родзяк. — Втім, по ходу чемпіонату завдання довелося міняти, адже ми відчули, що можемо боротися за медалі. — Але у підсумку стали лише шостими… — У будь-якому разі вважаю цей результат вдалим. У минулому сезоні серед усіх регбійних клубів країни ми були 23-ми, тепер — 11-ті, прогрес відчутний. Причому ми випередили усі клуби, з якими разом виступали у першій лізі. Це стало можливим завдяки збереженому складу та деякому підсиленню зі сторони. Наша команда виграла майже усі домашні матчі, за винятком останньої гри проти «Антареса». Власне, ця поразка і перекреслила наші сподівання на медалі. — Результати РК «Рівне» вдома і в гостях суттєво відрізняються, у чому причина? — Як би не було, але ми любительська команда, і не завжди вдається вивезти на виїзд оптимальний склад. — Що потрібно, аби в новому сезоні таки поборотися за медалі? — Насамперед зберегти склад. А крім того — провести хорошу підготовку. Поки що про наступний сезон особливо і не думаємо, адже невідомо, за якою схемою він відбуватиметься. — З яких джерел фінансується ваша команда? — Як я вже сказав, команда у нас любительська, і великих коштів ми не витрачаємо. Головні джерела — обласний та міський бюджети, а також спонсори і, зокрема, Сергій Паладійчук. На виїзди та домашні матчі нам якось вистачає. Звісно, якби були додаткові гроші, придбали б нову екіпіровку, провели навчально-тренувальні збори. — Як команда планує проводити зимове міжсезоння? — Усе залежатиме від фінансування. Зазвичай взимку ми тренуємося в «Інваспорті», в борцівському залі ДЮСШ №5, на ігровому майданчику ДЮСШ №4. Звісно, хотілося б десь з’їздити на збори, але за нинішніх умов вивезти 30 чоловік — це нереально. Сподіваюся, ближче до квітня, коли стартує чемпіонат, вдасться провести кілька тест-матчів. — Паралельно РК «Рівне» також грав і в чемпіонаті України з регбі-7? — Так, у цьому чемпіонаті існує єдина вища ліга, яку ще називають Суперлігою. Тут ми виступили дещо гірше, ніж у попередньому сезоні, посівши сьоме місце серед дванадцяти колективів. Чи не найголовніша причина цього — це повноцінний сезон з регбі-15. У нас в обох турнірах грали одні й ті ж гравці, а це непросто. Серед суперників було чимало команд, які грали лише у регбі-7. До того ж схема чемпіонату була не надто вдалою. — Головна надія РК «Рівне» у майбутньому на власних вихованців, чи гідна зміна підростає? — Сподіваюся, що гідна. Принаймні в юнацьких першостях наші хлопці виступали досить непогано. Найстарші юнаки 1991-1992 р.н. на чемпіонаті України з регбі-7 були третіми, а 1993 р.н. — четвертими. Наш вихованець Сергій Шакура їздив у складі збірної на чемпіонат Європи серед юніорів у групі А. Команда 1995 р.н. стала п’ятою, зробивши після минулорічного другого місця кілька кроків назад, але, думаю, ситуацію виправимо. Команда 1997 р.н. була третьою, а наймолодша — 1999 р.н. — посіла перше місце. — А яка ситуація з дівчачим регбі? — У цьому році ми зробили паузу, але спробуємо в наступному році відновити команду дівчат. — Де нині у Рівному діють осередки регбі? — Крім регбійного клубу «Рівне», який є вершиною місцевого регбі, також діють відділення при ДЮСШ №4 та підлітковому клубі «Юніор».
