Колишній начальник Рівненського облавтодору, а згодом і Служби автомобільних доріг в області Федір Жежук нарешті й сам визнав, що дороги, збудовані під його керівництвом, не витримують жодної критики: «Навіть один метр з тих доріг, за сучасними міжнародними нормативами, не прийняли б у експлуатацію». До такого висновку п. Жежук дійшов трохи більше місяця тому, відколи пішов у заступники до іноземця Майкла Нейлана, головного інженера-резидента італійської фірми «Луї Берже», яка здійснює технічний нагляд і контроль за реконструкцією автошляху Київ-Чоп на ділянці від села Грушвиця Рівненського району до міста Броди, що на Львівщині. Як проходить реконструкція дороги, розповідає Федір Жежук:
— Безпосередній ремонт дороги виконує також італійська фірма — «Тодіні», яка виграла відповідний тендер Європейського банку реконструкції та розвитку. Ми реконструюємо ділянку протяжністю 93 кілометри від села Грушвиця на Рівненщині до центрального в’їзду в місто Броди на Львівщині. Згідно з документацією, вартість дороги становить 86 мільйонів євро, проте фірма «Тодіні» виграла тендер на проведення робіт, вказавши 50 мільйонів євро. Тобто вона демпінгувала 36 мільйонів євро, щоб виграти і зайти на ринок України. Але можу запевнити, що на якості дороги це не позначиться. Капітальний ремонт проводиться з доведенням всіх параметрів і технічних норм за міжнародними стандартами. Італійці, які займають всі ключові посади на фірмі, нікому поблажок не роблять, навіть до наших рівненських субпідрядників, які виконують окремі роботи, висувають міжнародні вимоги. В минулому році виконували зйомочні, проектні роботи, а нещодавно розпочалися вже масштабні роботи. Проводиться капітальний ремонт моста біля села Грушвиця, точніше, фактично будується новий. Бо старий міст не вписувався в параметри майбутньої автотраси, а розбити його було годі — поляки колись збудували на совість. Відтак довелося наймати фахівців спеціалізованої фірми зі Львова, щоб підірвали міст. Також у самій Грушвиці будемо прокладати під дорогою трубу розміром 4,5 на 2 метри. За селом і на межі Рівненського і Дубенського районів, де понижуємо, а де насипаємо дорогу. Перед селом Крилів плануємо вирівняти серпантин. У районі села Птича на Дубенщині «Тодіні» зводить спеціальну виробничу базу, там вже ось-ось запрацюють дробарки, на 80% змонтований асфальтний завод. А загалом майже повністю все, що використовується і буде працювати на ремонті дороги — нове, італійське, вся техніка і обладнання, грейдери, екскаватори, катки, асфальтоукладники, фреза, два нових асфальтних заводи, дробарки, установка для виготовлення емульсії. З «нашого» — лише щебінь і пально-мастильні матеріали. Але навіть щебінь, перед тим як купити, спеціалісти фірми прискіпливо перевіряють. Завершити ремонт дороги повинні до листопада наступного року. Хочемо ми того чи ні, але фактично до того часу водіям та пасажирам проїжджого транспорту доведеться терпіти незручності, пов’язані з реконструкцією автотраси, вистоювати в чергах, щоб пропустити один одного. Коли розроблявся план організації дорожніх робіт, ми планували в кількох місцях зробити спеціальні об’їзди на період ремонту, а коли з’ясувалося, що це технічно неможливо, хотіли на час основних робіт взагалі повністю перекрити рух між селом Грушвиця і Дубним, пустити транспорт на Рівне в об’їзд через Млинів. Але керівництво служби автомобільних доріг в області на це не погодилось. Хоч фірма «Тодіні» бралася укріпити дорогу на Млинів, а згодом відремонтувати, якщо її розіб’ють. Відтак, довелося почергово пропускати транспорт. З розширенням дороги особливих проблем немає, хоча... Попри те, що ще за радянських часів відповідна територія була відведена, в деяких селах люди землю позаймали, мало того, в окремих випадках спромоглися навіть приватизувати її. Тому все зараз з’ясовується, піднімаються відповідні документи. З часом дійде справа й до об’єктів обабіч дороги, які збудовані без дозволів чи не відповідають сучасним вимогам, зокрема, до вагончиків-кафе. З сільськими головами узгоджуємо, де і які з’їзди-роз’їзди мають бути, зупинки для громадського транспорту. Загалом різноманітних питань виникає чимало, але облдержадміністрація, численні установи й відомства йдуть нам назустріч і все вдається оперативно вирішити. Для прикладу, згідно з окремими нормативними вимогами не можна спилювати дерево, коли воно розпустило листя. І що нам, чекати до осені, щоб розширити дорогу? Звісно, ні. Охорона природи це також розуміє і заплющує очі на порушення.
