Останнім часом Національний банк України констатує: хоч і незначне, та все ж є покращення ситуації в банківській системі. Не стала винятком і Рівненщина. Керівництво головної фінансової установи в області впевнене, що це тільки початок відродження. Банки поступово, але впевнено повертають довіру населення. Розповідає начальник управління Національного банку України в Рівненській області Іван Чух.
— Нещодавно був скасований мораторій Національного банку на дострокове зняття депозитів. Чи почали люди масово забирати свої кошти з банківських установ області? — Не думаю, що це якось вплинуло на довіру населення до банківських установ. Зрештою, скасування мораторію не законодавчий, а скоріше рекомендаційний характер. Тому не є обов’язковим до виконання. Втім, скарг на те, що хтось десь не зміг забрати свої депозити по закінченні терміну угоди до нас поки не надходило. Навпаки, останні кілька місяців у банківських установах області спостерігається хоч і не значний, але все ж приплив коштів. Наприклад, лише за травень кількість депозитних вкладів збільшилася на 64 мільйони гривень. Загалом станом на 1 червня банки зберігають на депозитах 2 мільярди 761 мільйон гривень. У порівнянні з квітнем цього року кількість депозитних вкладів зросла на 2,4%. Переважна частина цих коштів — 51 мільйон гривень — належить населенню. — А як з депозитами, які знаходяться в банках, де введена тимчасова адміністрація Національного банку України? — Там ситуація дещо інша. В банках, де вводиться тимчасова адміністрація, а зазвичай такі заходи заплановані на рік чи півроку, діє мораторій на будь-яке примусове стягнення коштів. Це стосується і стягнення коштів на виконання рішень суду, пені і в тому числі депозитів. — Багато таких «кризових» банків мають свої представництва чи відділення у нас в області? — З Україні їх 13. У нас в області це банк «БігЕнергія», що в м. Кузнецовську, «Західінкомбанк», банк «Надра», «Укргазбанк», «Імексбанк» банк «Київ», банк «Європейський», банк «Родовід» і ще донедавна було відділення банку «Арма», але воно закрилося. Як свідчить практика, введення тимчасової адміністрації Національним банком України — досить дієвий механізм виведення банків з кризової ситуації. Яскравим прикладом є «Промінвестбанк». Тимчасова адміністрація вводилася на рік, але вже за півроку її скасували. Нині банк працює у нормальному стабільному режимі. — Нещодавно була оприлюднена інформація про те, що держава має намір націоналізувати шляхом викупу акцій кілька комерційних банків. Які це матиме наслідки для їхніх клієнтів? — Справді, нещодавно була заява про намір держави придбати акції трьох комерційних банків. В «Укргазбанку» планується придбати 84% статутного капіталу і зробити в нього грошове «вливання» у сумі 3,2 мільярда гривень. У банку «Родовід» — 99,97% акцій. Цей банк отримає «вливання» у сумі 2,8 мільярда гривень. А також банк «Київ». У нього буде придбано 99,93% акцій і «влито» в нього 3 мільярди 563 мільйони гривень. Після націоналізації цих банків Кабінет Міністрів України вирішить, кого поставити на чолі цих комерційних установ. Згодом, коли фінансова ситуація в банках виправиться, їх продадуть. Тобто вони знову стануть приватними. Для клієнтів цих банків подібні зміни не матимуть жодних негативних наслідків. Навпаки, такі банки мають стати більш стабільними. — Які зміни в роботі банків, в яких немає тимчасової адміністрації. Чи почали вони видавати кредити? — У більшості комерційних банків збільшилися фінансові активи. Здебільшого за рахунок того, що вони обрали правильну політику з боржниками по кредитах. Відтак кредити почали поступово повертати. Деякі банки навіть вже почали видавати кредити. Звичайно, не так масово, як це було раніше. Та й спектр кредитування досить обмежений. Нині видаються споживчі кредити на придбання побутової техніки, а також кредитуються певні суб’єкти господарювання. Зокрема ті, в кого обіг коштів швидкий. Наприклад, торгівля та переробна промисловість. Відсоток за кредитами в порівнянні з минулим роком теж зріс. Якщо раніше він становив у середньому 15-16% річних, то тепер комерційні банки видають кошти під 25% річних у гривнях. Кредитування в іноземній валюті Нацбанком не заборонене, втім, люди такі кредити брати не дуже хочуть.
