Великий піст, який триватиме аж до Великодня, набуває останнім часом не тільки духовного, але й економічного значення. Ціни на харчі стрімко зростають. Тож відмова на сім тижнів від м’ясного і молочного здатна суттєво «розвантажити» середньостатистичний «продовольчий кошик». Поки що переважна більшість рівнян суворо не постить, а тому на собі відчуває подорожчання харчів, яке увібрало цього року і об’єктивні економічні чинники, і традиційне подорожчання харчових продуктів напередодні Великодніх свят, після якого ціни зазвичай трохи знижуються, але практично ніколи не повертаються до попередніх показників. На що сподіватися рівнянам, готуючи пасхальний стіл, кореспондент «РВ» спробував з’ясувати у голови Рівненського відділення Антимонопольного комітету України В’ячеслава Біліби, інших чиновників та безпосередніх учасників ринку — базарних продавців.
«М’ясна змова»: у подорожчанні цін на м’ясо винні... сільради? Декілька днів тому керівництво Рівненського обласного відділення Антимонопольного комітету України оприлюднило заяву, в якій звинуватило сільських голів у навмисному сприянні зростання ціни на м’ясо. Провина останніх ще не доведена, триває перевірка на загальнодержавному рівні. Однак фахівці Антимонопольного комітету вважають, що притягнення «м’ясних змовників» до відповідальності — це лише питання часу. — Останнім часом до нас надходить чимало скарг від селян на те, що сільські голови змушують їх здавати м’ясо лише певним заготівельникам, — розповідає В’ячеслав Біліба. — Зокрема, це стосується сіл, які межують з іншими областями. Відтак, і «бажані» заготівельники приїздять з інших областей. Не виключено, що ті домовляються з селищними головами, а вони, в свою чергу, вже проводять відповідну роботу з селянами. А важелів впливу на селян у сільських голів більш ніж достатньо. Наприклад, видача тих самих довідок і дозволів. Такі висновки — не більш ніж припущення. Але досить вагоме. Особливо, якщо врахувати, що ціна, за якою заготівельники купують «живу вагу» свиней та телят — всього 12 гривень. Роздрібна ж ціна на ринках за кілограм м’яса коливається від 25 до 50 гривень. — 300% рентабельності! — обурюється пан Біліба. — Такої рентабельності ви ніде в світі не побачите. Доки Антимонопольний комітет шукає винних у подорожчанні цін на м’ясо, базари живуть за своїми правилами. Пані Марія, яка торгує м’ясом вже декілька років, каже, що такого стрімкого зростання цін, як за останній рік, ще не було: — Якщо торік за кілограм живої ваги заготівельники давали 6 гривень, то тепер — від 12 до 16 гривень. Крім того, зменшилася кількість людей, які вирощують свиней і здають їх. Це стало невигідно. Сьогодні на продовольчому ринку ціна за кілограм телятини коливається від 20 до 35 гривень залежно від ґатунку самого м’яса. Ще більші ціни на свинину — від 25 до 45 гривень. І це ще не межа. Продавці не виключають, що м’ясо подорожчає ще на 5-7 гривень.
Цукор теж подорожчає... але згодом Суттєве подорожчання цукру базарні торговці прогнозують лише восени. — Недавно цукор коштував 3 гривні 80 копійок, — каже пані Тамара, яка торгує цукром вже понад чотири роки. — Ця ціна тривалий час була стабільною. Приблизно два тижні тому вона зросла на 70 копійок. Стрімкого подорожчання цукру найближчим часом, вочевидь, не буде. Зазвичай, суттєве зростання ціни на цукор варто очікувати наприкінці літа — на початку осені. Саме в цей час люди масово починають переробляти овочі та фрукти. В обласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету вважають, що ситуація на ринку цукру не така вже й втішна — відомі випадки, коли виробники цукру закуповували в населення цукровий буряк за різними, до того ж заниженими, цінами. — Зважаючи на те, що цукровий завод певною мірою є монополістом у відповідному регіоні, — пояснює пан Біліба, — то він, відповідно до законодавства, не має права встановлювати різні ціни. Ми вивчаємо ці питання. Вже заведено дві справи по таких порушеннях. Щодо фірм-постачальників, каже пан Біліба, то питання монополії тут не стоїть. Оскільки останніх в області працює чимало.
Неконтрольована олія Зважаючи на стрімке подорожчання олії на початку року, облдержадміністрація своїм розпорядженням обмежила рівень торговельної надбавки — не більше 10% від відпускної ціни виробника. Але в магазинах виконувати це рішення не поспішають. — Ми звернулися до колег з областей, де виробляють олію, — каже пан Біліба. — Порівняли ціни виробників з цифрами на цінниках у роздрібних точках продажу і з’ясували, що 10% надбавки не дотримується майже ніхто. У нас в області ціни на олію більші за ціни виробника на 20-30%. У комітеті вже підготували декілька справ щодо найбільших постачальників-порушників і тепер гордо звітуються: до наших перевірок зростання цін було майже 100%, тепер домоглися зниження до 30%. Щодо базарів, то, за словами пана Біліби, там ситуація взагалі неконтрольована. Пані Галина торгує олією на продовольчому базарі вже більше п’яти років. За літр розливної олії сьогодні вона просить 11 гривень. Рафінована ж олія для покупців обійдеться на гривню дорожче. — Особисто я за кожен літр проданої олії маю 50 копійок, — розповідає пані Галина. — Раніше подорожчання можна було прогнозувати — зростали ціни влітку, коли врожай насіння закінчувався. Тепер ситуація взагалі незрозуміла. Наприклад, за останні декілька тижнів ціна впала майже на гривню. Втім, очевидно, з наближенням Великодніх свят олія знову подорожчає.
«Обвалу» долара не буде У березні долар впав у ціні майже на 20 копійок. Тож стурбовані люди почали масово здавати «зелені» і переводити їх у більш стабільну європейську валюту. Щоправда, ажіотаж тривав недовго. Впродовж минулого тижня американська валюта знову повернулася до попередньої позначки — 505 гривень за 100 доларів. Банкіри запевняють, що нічого страшного у таких змінах курсу немає. Сергій, нелегальним ремеслом якого є обмін валюти на ринку, каже, що не може пояснити такі коливання курсу. Він каже, що якось був випадок у його практиці, коли ввечері 100 доларів коштували 505 грн., а вранці — на 10 гривень дешевше. Тож куплені у людей звечора долари він не міг продати навіть з мінімальною (4 грн.) накруткою. В обласному управлінні Національного банку України, на відміну від «міняйл», керуються офіційними даними. Розповідає голова Рівенського обласного управління Національного банку України Іван Чух: — Скоріше за все, таке коливання курсу долара викликане певною кризою в економіці США. Але це явище було тимчасовим. Коливання зачепило лише ринковий курс. Певний час на біржі пропозиція суттєво перевищувала попит на американську валюту, тому ціна на долари впала. Попереднього місяця середній курс долара в комерційних банках області був 498,2 гривні за 100 доларів. Продавали ту ж суму доларів у середньому за 502,6 гривні. Рівняни за березень тільки в банківських установах продали 18,2 мільйона доларів — набагато більше, ніж зазвичай. Ситуація з євро була протилежною — зросли обсяги купівлі європейської валюти. Тобто люди продавали долари, щоб придбати євро. Зараз ціна на біржі повернулася до попередньої позначки — 505 гривень за 100 доларів. Впав і ажіотаж серед населення. Ситуація поступово стабілізується. Головний банкір області переконаний, що американська валюта і надалі буде стабільною, оскільки більшість країн будують свою економіку саме на доларові. Незважаючи на такі оптимістичні прогнози голови обласного управління НБУ, фахівці радять людям тримати свої заощадження у декількох валютах. Програвши на курсі одної з валют, можна буде виграти на іншій. Сам же Іван Чух переконаний, що заощаджувати варто у гривнях — відсотки на гривневі депозитні вклади в комерційних банках значно вищі від інших валют.
Бензин — як хліб: чим дорожчий, тим смачніший Упродовж березня ціни на пальне змінювалися ледь не щодня на 5, а на деяких заправних станціях і на 10 копійок. Утім, таке подорожчання не зменшило кількості клієнтів автозаправних станцій. Люди нарікали на нечувану дороговизну, згадували «незлим тихим словом» і нафтотрейдерів, і нині діючий уряд, але все одно купували пальне. — Якби хліб так швидко дорожчав, то я сумніваюся, що його перестали б їсти, — констатує керівник однієї з АЗС у Рівному Микола Єрємєєв. — Та ж ситуація і з пальним. Так, пальне дороге, але саме воно у більшості випадків дозволяє людям заробити на той самий шматок хліба. У Рівненському представництві компанії, що має досить розгалужену мережу АЗС в Україні, назвали кілька причин зростання цін на пальне. Зокрема, і збільшення світових цін на нафту, і те, що частина вітчизняних нафтопереробних заводів не працює, а решта просто зменшили темпи виробництва пального. Власники АЗС переконані, що найближчим часом подальшого зростання вартості пального не буде. Щодо більш далекоглядних планів, то загадувати наперед ніхто не береться.
