Чотири фірми, яким навесні не дозволили розпочати геологічне вивчення родовищ бурштину на півночі Рівненщини, тепер у Рівненському окружному адміністративному суді вимагають, щоб Держгеонадра надали їм потрібні спецдозволи.
До суду звернулися «Георесерчінг», «Амберг майнінг компані», «Зірка Рівненщини» та «Інвестнерудпром». Минулої п'ятниці колегія суддів розпочала розгляд справ. Фірми пов'язані між собою, й інтереси їхні відстоює один адвокат — Сергій Удовиченко.
«Зірка Рівненщини» претендує на 1,6 тис. га ділянки «Вири» на Сарненщині, «Інвестнерудпром» — на 85 гектарів дубровицької ділянки «Ясинецька», «Амбер майнінг компані» просило 1,3 тис. га на ділянці «Труска Гребля» Сарненського району, а «Георесерчінг» — 1,8 тис. га на сарненській ділянці «Чудель». Навесні, коли вони звернулися до обласної ради за погодженням, її пікетували мешканці поліських районів, заявляючи, що готові розпочати війну, якщо до прийняття обіцяного закону про старательський спосіб бурштинодобування на Полісся пустять приватні фірми.
Зазначимо, «Інвестнерудпром» зареєстроване у селі Селець Дубровицького району, всі інші фірми — у Сарнах, проте поєднують їх спільні власники. Серед засновників підприємств — Володимир Ніколаєв, Андрій Чуба, Юрій та Андрій Колесніченки, Сергій Гордієв, Євген Міщенко та Володимир Ткаченко.
Розглядає позови в адмінсуді колегія суддів, в яку входять Андрій Сало, Людмила Жуковська та Юрій Гломб. На стороні відповідача — не лише Держгеонадра, а й Рівненська обласна рада.
Богдан Гречко, начальник відділу юридичного забезпечення Рівненської обласної ради:
— У суді підприємства вимагають визнати протиправною бездіяльність Держгеонадр щодо нерозгляду їхніх заяв про геологічне вивчення та дослідно-промисловий видобуток бурштину. Хочуть зобов'язати службу укласти з ними угоду про умови користування надрами та видати спецдозволи. Посилаються у позовних заявах на принцип мовчазної згоди, яка настає, якщо фірмам, які просять спецдозвіл, не надсилають офіційне погодження або відмову. Фірми наполягають, що Державна служба не надіслала їм офіційну відмову, чим порушила процедуру, а тому вони вже нібито можуть працювати на родовищах. У Держгеонадрах же показують листи, які відправляли. У них справді нема відмови, йдеться про те, що повертають фірмам документи на доопрацювання через технічні помилки.
На нашу думку, так звана мовчазна згода — не підстава для видачі спецдозволу. Якщо фірми апелюють, що мають право розпочати геологічне вивчення без спецдозволів, то навіщо було звертатися до суду?
