Холодець на сковороді

1627 0

Ми у соцмережах:

Холодець на сковороді

Дві біди постійно допікають нашим струдженим селянам — малий урожай і… великий урожай. Цього року виробники сільгосппродукції Рівенщини зіткнулися з другою бідою. Допомогти їм взялася обласна адміністрація.

За декілька днів Рівенщина повністю закінчить збір урожаю, але вже відомо, що цього року область зібрала рекордних 610 тисяч тонн зернових проти 453 тисяч тонн у минулому році. Що робити з такою, за образним висловлюванням заступника голови обласної адміністрації Олександра Чуприни, «доброю купою» зерна, поки ніхто не знає. Як не знають селяни і про те, звідки взяти гроші на посів озимих, який вже розпочався на днях. — Жнива були надзвичайно тяжкими. Ви мене можете запитати — а коли тим селянам буде легко? Не можу сказати, — зізнався пан Чуприна. — Наприкінці липня на поля вийшли перші комбайни, а за чотири дні почався дощ, який з невеликими перервами ішов цілий місяць. Урожай хороший, я навіть за своє життя не пам’ятаю такого урожаю — на деяких ділянках збирали по 90 центнерів з гектара. Але як було дістатися до того зерна, як постійно ішов дощ? Запитання пана Чуприни було риторичним, тобто не вимагало відповіді. Селяни, зціпивши зуби, якось жнива завершили. Уряд встановив за здане зерно у «засіки Вітчизни», що зветься держрезервом, досить високу ціну — 800 гривень за тонну пшениці і 600 гривень за тонну жита. Але, схоже, ці гроші, які б цілком покрили витрати виробників сільгосппродукції, усім рівенським селянам отримати не доведеться. По-перше, запланованих десять тисяч тонн зерна у держрезерв Рівенщина здала вже за три дні й наповнила той резерв ущерть; по-друге, така ціна встановлена тільки на зерно найвищого гатунку, зерно, яке відповідає усім новоприйнятим стандартам. А ось тут і проблема — під час дощів якість зернових різко погіршилася, тільки 5% рівенської пшениці відповідає державним стандартам. Відповідно, і ціни на таке «некондиційне» зерно низькі. Переповідати всі митарства рівнян із пшеницею, яка виявилася нікому непотрібною, не варто. Особисто пан Чуприна теж не сидів, склавши руки, а поїхав до столиці. Цього разу в Києві він не просив , як зазвичай, хліб для області з держрезерву. Чуприна, навпаки, просив збільшити обсяги державної закупівлі зерна для області й таки п’ять тисяч додаткових тонн випросив. — Знаєте, це як холодець викинути на розпечену сковороду — за одну мить він випарується. Тобто є різниця між обіцяним і дійсним. Однак всі, хто здав зерно до держрезерву, гроші отримають і будуть мати змогу купити дизпальне і провести посівну, — запевнив заступник голови облдержадміністрації. А тим, кому не пощастило із держрезервом, пообіцяв допомогу: — Я і так виступаю в ролі диспетчера і заручника. От просить одне КСП у молокозаводу — проплатіть нам наперед сто тисяч, а ми вам молоко пізніше віддамо — гроші потрібні вже зараз. Я кажу директору молокозаводу: дай їм, будь ласка, ті гроші, я виступаю як гарантія повернення грошей, уб’єш мене, якщо вони грошей не повернуть. Ризиковий Чуприна залишився живим — за десять днів КСП віддало обіцяне заводу молоко. Ще майже два мільйони гривень пообіцяло міністерство виділити як компенсацію тим сільськогосподарським підприємствам, які зазнали втрат урожаю внаслідок складних погодних умов. Та, схоже, і цих грошей буде недостатньо. Пан Чуприна має своє бачення проблеми, цей невтомний аналітик у галузі АПК знову запропонував вихід із кризи. Минулого року, пам’ятається, він вже вказував на прорахунки уряду, які призвели до різкого подорожчання хлібу та круп. — Потрібно було в держрезерв України закупити не один мільйон тонн, як це передбачено, а 5-6 мільйонів, — вважає Олександр Чуприна. — Цього б нам повністю на рік вистачило, щоб ми ноги на стіл задерли і не думали, чи то польське, чи то канадське зерно купувати. Але на такий обсяг зерна грошей в уряді немає, всі гроші вже витратили на різноманітні дотації за м’ясо, посіви тощо. Я розумію, що дотаційна машина була запущена і зупинити її вже не було змоги. Що ж, одну ілюзію — марево великих грошей для селян за здане зерно, слова Чуприни розвіяли. Друга ілюзія, чутки про те, що великий урожай на полях потягне за собою здешевлення хліба у магазинах, напевне, теж розвіється. — Ціни на хліб — дуже серйозне питання. Ми теж їмо хліб, — розповів заступник облдержадміністрації. — І ми не черстві до потреб людей. Тому питання про здешевлення хліба постійно обговорюється в облдержадміністрації. Сьогодні ми можемо знизити ціну на хліб на десять відсотків. Це ми можемо. Але втримаємо таку ціну тільки місяць-другий — за цей час зерно значно подорожчає. А ми хочемо поставити таку ціну, щоб вона протрималася цілий рік до нового урожаю. Інше питання — це дотримання пекарями і торговельними організаціями розпорядження про граничну рентабельність на виготовлення і граничну торговельну надбавку на реалізацію хліба. Напевне, зараз є порушення, я просто відчуваю ті порушення. Зараз голова облдержадміністрації дав завдання відповідним органам, вони перевірять, як виконується це розпорядження. Тому, сподіваюся, і без всякого окремого рішення хліб подешевшає.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також