Львівський міський голова Андрій Садовий зумів застосувати вето відразу до 17 рішень, прийнятих упродовж однієї сесії. Натомість міський голова Рівного Володимир Хомко ветував рішення міської ради лише раз за усі роки головування.
Андрій Садовий
Андрій Садовий, який приїздив цього тижня до Рівного, власну позицію щодо рішень депутатів пояснив так:
— У мене непроста ситуація, тому що більшість у міській раді — це депутати від партії "Свобода", які вважають, що міська рада повинна бути акціонерним товариством: якщо вони мають більшість, то мають повністю керувати містом. А це не відповідає Закону про місцеве самоврядування і здоровому глузду, тому в мене конфлікт з ними дуже серйозний.
Якщо депутати ініціюють ухвалу, яка може завдавати збиток місту (відчуження земельних ділянок, які можна продати на аукціоні, чи безплатне відчуження якогось майна), то я її ветую. Навіть якщо вони моє вето долають, я звертаюся до суду і прошу скасувати ухвалу. У мене десь 50 чи 60 судів із депутатами, але жодну ухвалу, яка прийнята всупереч законодавству та здоровому глузду, я не збираюся лишати у спокої. Тому що громада мене обрала, аби я провадив господарство міста в інтересах всіх громадян, а не тої чи іншої політичної сили. Політики міняються, а громада була, є і буде завжди.
Судитися із депутатами інколи доводиться довго. Деколи доходжу до Верховного суду, але справи виграю. Я жодного метра землі Львова не віддам. Ніхто не має права красти. Можливо, моя робота багатьом не подобається, але я не звертаю на це великої уваги.
В більшості міст України мери погодилися на співпрацю із депутатськими корпусами і в них все нормально: великі коаліція, дружна робота — і громада бідна. А ці зміни, які нам вдається зробити у Львові, це лише завдяки тому, що є певний ресурс, а він є тому, що не пішов по певних кишенях. Тому агресія до мене є достатньо велика, але в певних середовищах, а люди, в принципі, бачать зміни.
Володимир Хомко, міський голова Рівного:
— Як правило, питання, які виносять на сесію, вже узгоджені зі мною. Пригадую лише один випадок: депутати спершу виділили землю під ТЦ "Чайка" в оренду , а потім з'явилися нові факти, нам не відомі, тож я мусив застосовувати право вето, аби це рішення скасувати. Іншого випадку навіть не пригадаю вже. Усі питання розглядають зазвичай на депутатських комісіях, а гострі — на погоджувальній раді зі мною, тому після сесій мені й не доводиться застосовувати вето.
Якщо говорити про рішення щодо "садоводів", то я знав точно, що воно не пройде у другому читанні. Був упевнений на 400%, бо був потужний тиск громадськості. Якщо виникають спірні питання, то депутати прислуховуються до моєї думки. Наприклад, на цій сесії було проблемним питання про виділення земельної ділянки підприємцю Костюку. Ще до сесії ми знали, що воно не буде проголосоване.
Кожне рішення до голосування проходить обговорення у кулуарах, по фракціях, тому всі питання злагоджені. Якби виникла незгода через якесь питання і я знав, що депутати не подолають моє вето, я б його застосував. Але якби я бачив, що депутати рішуче налаштовані подолати моє вето, то я б, безумовно, такого не робив би. Для чого виставляти це людям на сміх, ми ж не діти. Але таких суперечок не було. Вдавалося з депутатами домовлятися.
