Про дороги, новобудови, закони, які відбирають з міського бюджету десятки мільйонів гривень, невивезене сміття та зміни у галузі ЖКГ — в інтерв'ю з міським головою Рівного Володимиром Хомком.
- У Рівному роблять масштабну реконструкцію дороги на вулиці Романа Шухевича. Оголошено тендери на ремонт Макарова та Соборної. А коли у місті будуть у хорошому стані всі вулиці і зникнуть затори?
- Навряд чи найближчим часом із заторами буде ліпша ситуація. Автомобілів більшає, а побудувати нову дорожню мережу у місті немає де. Єдине, що можна, - зробити переїзд через залізничні колії на вулиці Пересопницькій. А щодо доріг, то попри те, що неідеальні, у Рівному вони найкращі в Україні (рейтинг доріг був у 2015 році – Ред.). Безумовно, у Любліні кращі, а у Берліні – ще ліпші. Але і бюджет Любліна удесятеро більший за наш. Нам би такий бюджет хоча б на два роки, про погані дороги можна було б забути взагалі.
- Але важливо не тільки виділяти гроші, а й щоб ремонт був якісним. Вулицю Шухевича, наприклад, ремонтує та ж, тільки перейменована, фірма, що недоробила ділянку Соборної. Днями у соціальних мережах підсміювалися із світлофорного стовпа, який дорожники залишили посеред велосипедної доріжки на Шухевича…
- Припинили ремонт на Соборній, бо через скаргу було відкрито кримінальне провадження і вилучено всі документи. Але справу закрили через безпідставність її розслідування, і ремонт продовжиться: усі тротуари будуть викладені бруківкою. Щоправда, дороблюватиме фірма, яка виграє новий тендер. Фірма, яка працювала на Соборній ( «Трансзахід Логістик» - ред.), до речі, переробила за власні кошти неякісно зроблене покриття на вулиці Князя Володимира. До Соборної ж у мене претензій немає.
Щодо вулиці Романа Шухевича, то там має бути заміна всього, в тому числі дорожніх знаків та світлофорів. Усі знаки будуть переставлені на зелену зону. Але бруківку кладе одна фірма, знаки встановлюватиме інша. З бруківкою ми поспішаємо, аби до цієї суботи люди вже могли зручно ходити вулицею. Потім перенесуть і знаки. Ремонт ще не завершено, там чимало роботи. Ми заплатимо 27 млн. грн. за готову дорогу. І проблеми підрядників, коли вони і за якою черговістю що робитимуть.
- Цього року, найімовірніше, не розпочнуть ремонт вулиці Макарова. Міське управління ЖКГ відмовило двом фірмам, які подали документи на тендер.
- Фірми мали недоліки у підготовці документації. Могла бути і кримінальна справа, тому краще оголосити тендер знову, аніж мати проблеми із правоохоронними органами. До речі, під час проведення тендерів виникають проблеми. Виграють місцеві фірми, які ставлять меншу ціну і кладуть асфальт гірше. А фірми, які роблять якісно, не мають шансів виграти торги, бо вони не можуть опускати вартість на тендерах. Побачите, чим це обернеться за п’ять-шість років.
- А коли ремонтуватимуть аварійний, як говорили, міст через Устю та залізничні колії на Соборній?
- Уже зроблено експертизу і на наступний рік буде закладено кошти на його ремонт.
- Дорожню розмітку чернігівська фірма, на яку ви нарікали, до кінця жовтня таки зробила. Тож оштрафувати її ні за що – у терміни, вказані у договорі, вклалася. Можливо, варто було вказати одразу, що розмітка має бути нанесена, наприклад, до липня?
- У мене були претензії до фірми, бо вона почала роботу у травні і покинула, повернувшись тільки через два місяці. Зменшити терміни виконання ми би хотіли, але це небезпечно, бо проблем може бути більше у мене, а ніж у фірми, яка виграє і не встигне зробити все вчасно. Але наступного року елементом тендерної угоди ми таки зробимо графік нанесення розмітки. Досі такого не робили, бо з попередніми фірмами подібних проблем не виникало. Якість була не найкращою, але наносили розмітку швидко.
- Не прописали чітких термінів в угоді і для львівської фірми «Арт-простір», тож вона досі не подала затверджений експертами проект реконструкції «Авангарду»…
- Ми вже виставили їй штрафу більше 100 тис. грн. – за невчасно розроблений проект. А щодо термінів експертизи, то вони не прописані у договорі, бо експертизу робить державне підприємство і швидкість вже не залежить від фірми-проектанта. Я не зацікавлений у тому, щоб вигнати львів’ян і взяти іншу фірму, бо хочу, щоб проект був готовий до кінця року. Він уже, це стовідсотково, на експертизі. Ініціатором вибору цієї фірми, до речі, був Олексій Хахльов (президент НК «Верес» - ред.), він агітував членів комісії, возив до Львова. Серйозним аргументом на користь цієї фірми було те, що вона робила «Арену Львів».
- Якщо таки розпочнуть реконструкцію «Авангарду», що буде з розкопками замку, які розпочав ваш підлеглий, начальник управління культури Тарас Максименко?
- Під час реконструкції «Авангарду» зроблять благоустрій всієї прилеглої території. Я дивився на розкопки там крізь пальці. Не є прихильником, але і не борцем з цим. Пам’ятаю, що на місці стадіону була яма, а тому навряд чи там можна знайти залишки замку. Проте я не думав, що і в центральному парку можна щось знайти. Мене попросили перед реконструкцією літньої естради провести розкопки – і знайшли підземні ходи. Але біля «Авангарду» розкопки вже завершено, ніякого музею там не буде, а у парку продовжать роботи, якщо Європа дасть гроші.
- Недавно ви заявили, що судитеся – з Володимиром Гройсманом через гроші міста. Є успіхи?
- У суд на нас подала «Укрзалізниця». Відповідно до Конституції України всі пільгові перевезення оплачує держава. А у бюджетному кодексі, всупереч Конституції, Кабмін прописав, а Верховна Рада затвердила, що пільгове перевезення може оплачувати місцевий бюджет. І хоч може – це ще не зобов’язаний, для мене це нонсенс, тому будемо судитися до кінця. Якщо не виграємо суди в Україні, подамо позов до міжнародних. Якщо у місті ми змушені покривати витрати на пільгове перевезення замість держави, бо зупиниться транспорт, то за електропотяги я не повинен відповідати. Нехай «Укрзалізниця» думає сама, де взяти гроші.
240 мільйонів гривень цього року держава у різний спосіб вже витягнула із нашого бюджету. І не тільки на компенсацію пільгового перевезення. Це і фінансування професійно-технічних закладів, до яких ми не маємо ніякого стосунку, бо майно належить державі, директора призначають у Києві. Окрім того, є такий фарисейський термін, як реверсна дотація: якщо місто заробило трохи більше коштів, то їх забирають у держбюджет. Торік від нас так забрали 28 млн. грн., цього року – вже 56 млн. Який сенс тоді напружуватися, шукати інвесторів, якщо все заберуть? У Дніпра, наприклад, у 2018 році, вже передбачено, заберуть 800 млн. грн. На нас також хочуть повісити борги держави за субсидію минулих років. Була зустріч із Гройсманом та профільними міністрами, створили робочу групу і домовилися, що ще попрацюємо над цими питаннями. Я не ідеаліст, частину грошей ми втратимо, але за якусь частку потрібно і поборотися. За ті кошти ми могли б заасфальтувати двори, купити нові тролейбуси.
- Наступний рік у фінансовому плані для міста не буде простішим?
- Складнішим, якщо 240 млн. грн. заберуть. Окрім того, ми доходимо до наступного року і не знаємо, що буде. Кабмін постійно змінює правила гри. Але маємо великі плани: почати реконструкцію «Авангарду», добудувати дитячий садок «Вишенька», спроектувати реконструкцію дитсадка на 350 місць на вулиці Дубенській, дитсадка на вулиці Коновальця, добудувати будівлю управління соцзахисту на вулиці Драгоманова, зробити ремонти вулиць Макарова, Орлова. Окрім того, хотілося б купити тролейбуси, і не вживані, а нові.
- Цього року ви створили міську ДАБІ, проте досі не чути, щоб вона зупиняла незаконні будівництва.
- Скандальні будівництва у нас у місті не завжди незаконні. У частині випадків штучно нагнітають ситуацію. Було, наприклад, скандальним будівництво на Мазепи, але там все абсолютно законно, є всі дозволи. На вулиці Драгоманова, навпроти колишньої жіночої консультації, теж будують законно. Дозвіл, зокрема, давав і директор обласної філармонії. Я не лобіюю цього будівництва, але воно гарно вписалося. Це набагато ліпше за пустир, що там був. За краєзнавчим музеєм гарно би вписалася п’ятиповерхівка, тоді б не було скандалу. Але що найцікавіше, одним із критиків будівництва висотки на вулиці Толстого був такий собі Трофимчук, автор будівлі «Діпроміста» на вулиці 16 Липня, яка – як корові сідло. Страшнішої і більш недоречної будівлі у тому місці бути не може. За таку будівлю у нього взагалі б мали забрати всі ліцензії, а він ще критикує.
А міська ДАБІ працює, хоч штату замало. Вона уже викрила незаконну добудову до будівлі колишньої відділу міської статистики на вулиці Соборній. Проектанту загрожує більше 100 тис. грн. штрафу. В ідеалі незаконні будови потрібно було б зносити, але таких прецедентів в Україні я не бачив.
- Рівне забудовують хаотично, бо немає жодної концепції, як повинні виглядати принаймні центральні вулиці міста.
- Хаосу немає. Є генеральний план, який діє вже близько 10 років. Жодної будівлі, яка б не відповідала зонуванню, у місті не побудовано. Так, вона може не подобатися, не вписуватися, але в Україні немає законодавства, яке б дозволяло розробляти плани візуального вигляду міста. Навіть вивіски ми заборонити не можемо – власники все відсудять. Ви тільки погляньте, з якими потугами ми зносимо незаконні кіоски у Рівному. У Європі за таке шалені штрафи, а у нас, можливо, зумисне немає потрібного законодавства. Бо у будівництві крутяться шалені кошти.
- Карту вуличної їжі у Рівному уже розробили?
- Доручив це молодим підприємцям, потім ми цю карту затвердимо на сесії і кожне місце продаватимемо з аукціону – хто більше дасть коштів, той отримає право на торгівлю. Я за те, щоб таких місць у Рівному було небагато – 50-60. Кіоски, як на мене, псують місто більше за ринки.
- А коли центр Рівного перестане бути великим базаром?
- Як тільки поліція береться розганяти навіть тих, хто незаконно торгує на тротуарах, починають кричати: «Ви не любите людей, не даєте торгувати». Але й у центрі міста ринок має право на існування. У Києві «Бесарабка» у центрі, є ринки у центрі Барселони, Чикаго. Я би був щасливий, аби ринків не стало взагалі, але розумію, що цього бути не може. Ніколи на ринки не ходив, але розумію, що є люди, яким бракує коштів і які живуть за рахунок торгівлі. Окрім того, ринку Дикого, наприклад, вже ніхто нічого не зробить – земля в оренді, більшість майна викуплена.
- Землю біля Пагорба Слави таки продасте?
- А чому ні? Завжди ж усі обурювалися, чому не продають землю з аукціону. Ділянки відведені під будівництво аквацентру. Подумаємо, як прописати в угоді, що на землі має бути побудований саме аквапарк, а не будинки. Депутати мене підтримають, навіть не сумніваюся. За побудову аквапарку відповідатиму особисто своїм іміджем. А за мене люди голосують раз у п’ять років. Якщо не справлюся – не голосуйте за мене.
- То на наступні вибори ви будете знову балотуватися?
- Не хочу поки на цю тему розмовляти. До виборів ще три роки – дай Боже дожити.
- «Санком» не справляється з вивозом сміття у Рівному. До наступного тендеру, який проводитимете наступного року, містом так і буде завалене сміттєвими пакетами?
- Будемо прощатися з «Санкомом». Ми вже поступово зменшуємо його територію – передали на обслуговування КАТП-1728 будинки ЖКП «Покровське» та приватний сектор. Окрім того, проводжу переговори зі словацькою фірмою «Аве» та французькою «Віолія», які б могли зайти у місто замість «Санкому». Для цього фірма повинна мати щонайменше п’ять сміттєвозів та тисячу контейнерів. У місцевих компаній таких потужностей немає. Ці ж фірми, що я назвав, мають філії в Україні і працюють у Чернівцях, Тернополі, Львові, Ужгороді. Але серед умов, аби вони прийшли, - підняття тарифу, який на сьогодні дуже низький. У Європі платять по шість євро з людини на місяць за вивіз сміття, ми – у двадцять разів менше.
- Верховна Рада уже проголосувала за закон, який дозволить запрацювати управлінським компаніям. У Рівному є достатня конкуренція, аби можна було очікувати якісних послуг у сфері утримання житлових будинків?
- Цей закон – стратегічно важливий. Він врегульовує багато питань між надавачом та споживачем послуг. Зокрема, можна буде від’єднувати від централізованого опалення окремі квартири. Також цей закон ввів термін «управління будинком». За кілька тижнів ми зможемо передати на конкурсних засадах багатоквартирні будинки у Рівному, що були на обслуговуванні ЖКП, управлінським компаніям. Жеки уже точно доживають останні дні. Нині у місті є щонайменшу шість фірм, які хочуть працювати у цій сфері.
