Хомко уже призначив себе переможцем виборів

Такий висновок можна зробити, прочитавши розміщений в минулотижневому номері газети "Рівне вечірнє" матеріал під назвою "У другому турі перемагає Хомко за будь-яких розкладів". Щоб якось змусити рівнян повірити в таке віщування, штабісти кандидата посилаються на дані якихось міфічних київських соціологів, які нібито приїздили нещодавно до Рівного. Переглянувши ЗМІ, жодної інформації про приїзд соціологів не знайшла, є лише згадки про київську команду бійців з тайського боксу, які приїздили на Кубок "Праджат-2015".

Але якщо серйозно, то варто констатувати, на жаль, в українській політиці дані "соціологічних досліджень" дуже часто використовуються для маніпуляцій та обману виборців. Як правило, до таких методів вдаються нечесні кандидати та їхні штаби, які втратили інші способи завоювання симпатій виборців. Схоже, саме така ситуація в самопроголошеного переможця. Володимир Хомко цього разу думку рівнян вирішив не запитувати, а оперувати даними, "взятими зі стелі". Щоб громадяни могли відрізняти реальні дані соціологічних досліджень від фальшивих, професійні соціологи та журналісти виробили певні стандарти, за якими і можна відрізнити справжню соціологію від маніпулятивної.

Правила оприлюднення даних соціологічних досліджень Подаючи дані соціологічних досліджень, ЗМІ задля дотримання стандарту достовірності повинні у повідомленні обов'язково озвучувати такі позиції:

• точну назву соціологічної служби, яка проводила дослід­ження;
• замовника дослідження (якщо такий є);
• термін, "географію" і спосіб проведення дослідження;
• кількість опитаних з вказівкою на репрезентативність (кого ці опитані представляють);
• точне формулювання запитання, на яке давали відповідь респонденти;
• усі вагомі позиції відповідей;
• статистичну похибку (особливо це важливо, коли вагомі позиції можуть зазнати значних змін при врахуванні по­хибки);
• більш широкий контекст, який міг мати вплив на думку гро­мади чи окремих її груп. Крім того, подаючи дані соціологічних досліджень, слід завжди наголошувати на тому, що вони є лише імовірним прогнозом і не завжди повністю відповідають настроям у суспільстві.

З оприлюднених "результатів дослідження" виглядає, що питання стосовно перемоги В. Хомка на майбутніх виборах мали б звучати приблизно так: Ви "за" те, щоб Хомко ще раз став міським головою? Чи ви не "проти", щоб Хомко і далі був міським головою Рівного? Але насправді рівняни вже трішки втомилися від його "господарювання" і очікують якихось змін в управлінні містом. Це в штабі Хомка, очевидно, добре знають, тому і випускають на шпальти газет подібну "брехлотологію". Я звернулася до рівненських соціологів, щоб вони прокоментували так звані результати соціологічних досліджень, що були розміщені в газеті "Рівне вечірнє". — З соціологічної точки зору дана стаття жодної цінності не має, — розповідає соціолог Центру масових досліджень та аналітики "Соціорг" Юрій Павельчук. — У такій статті обов'язково повинні бути вказані виконавці дослідження (яка саме соціологічна компанія його провела), а також той, хто надав ці результати, тобто замовник, або той, хто їх оприлюднив. Обов'язково повинна бути методика дослідження, кількість опитаних респондентів, яким чином було здійснено соціологічне дослідження. Рівненський соціолог Роман Микитюк розповів про головні помилки оприлюднення такого дослідження: — Садовий з рейтингом більш ніж 50% у Львові побоюється 2 туру, бо спрогнозувати зараз (до початку виборчої кампанії), як все відбудеться в 2 турі, дуже важко. Пам'ятається, у 2012 році Хомко вже готувався стати народним депутатом, навіть заміну собі для Рівного знайшов. Тоді на початках реальний рейтинг був 40%, потім 30%, а за тиждень до виборів він став 15%. Останнім даним соціологів тоді, звичайно, не повірили і побачили в тому "злий умисел"... Було б непогано, якби були названі "київські" соціологи, які проводили це опитування. А взагалі майже всі цифри відповідають особистим рейтингам політиків. Ну хіба в чинного міського голови вони завищені.