Одна з дрібних політичних партій збирає у Корці народ, щоб обговорити можливі наслідки приїзду до району турецьких робітників, які працюватимуть на будівництві дороги. На думку ініціаторів зборів, проживання будівельників із Туреччини на території Корецького району може «спричинити зміну генофонду району». Хто саме найбільше занепокоєний загрозою генофонду, можна буде дізнатись цієї суботи, коли захисники цього самого генофонду зберуться у Корецькому районному будинку культури.
Всі, хто має щастя проїжджати повз Корець із Києва, знають, що саме там починається наше «фірмове» дорожнє покриття. Важко повірити, що цю жахливу десятикілометрову ділянку збудовано лише п’ятнадцять років тому, настільки вона зараз зруйнована. Тепер настав довгоочікуваний час реконструкції. Якщо все буде добре, великий шлях навколо Корця і далі до Рівного нарешті стане нормальною дорогою, а не джерелом прибутків для дорожнього начальства, яке роками списує на ремонт цієї ділянки кругленькі суми з бюджету, що матеріалізується у дрібні асфальтні латки, які згодом знову перетворюються на ями. Довірити будівництво нашим дорожнім службам означало б одразу закопати 800 мільйонів гривень у поганий асфальт, спостерігаючи потім, як ці мільйони проростають в іншій місцевості у вигляді ошатних будиночків для керівників будівництва. Тому дорогу від Рівного до Корця будуватимуть турки. А від Рівного до Бродів — італійці. Так надійніше. Запитаєте, до чого тут згаданий на початку «генофонд»? Треба думати, що питання виникло у зв’язку з перспективою досить тривалого проживання у Корці темпераментних турецьких чоловіків, конкуренцію з якими заздалегідь програли чоловіки місцеві. Хоча, як здається, місцеве населення до цього байдуже. Це просто політики спритні вирішили на цьому заробити собі авторитет. Але для початку визначимося з термінами. Генофонд, як свідчить словник української мови, означає «сукупність генів у даної популяції». Гадаю, що ініціатори «захисту генофонду» уявляють собі цю «сукупність генів» у цілком матеріальній формі жіночої частини цієї самої популяції, замінивши словом «генофонд» інше слово, яке означає безпосередню частину тіла місцевих жінок, яку слід захистити від тих самих турків. Які, на думку стурбованих політиків, тільки й займатимуться у вільний від роботи час пошуками підходящого генофонду. А чим цим туркам ще займатися? Вони ж непитущі, на відміну від місцевих носіїв тої самої «сукупності генів». Відкинувши природну образу, яка б охопила будь-якого громадянина, якому б натякнули на загрозу його «генофонду» з боку турецьких дорожніх робітників (чого нам соромитися?), спробуємо уявити, що саме можуть вчинити політики і зібраний ними народ з метою «захисту генофонду». Найкращим рішенням було б замінити турецьких робітників собою. Але ні тих політиків, які нічого важчого за генофонд у руках не тримали, ні місцевих чоловіків, які теж не стоять у черзі до совкової лопати, на будівництво не заженеш. Може, вони запропонують вивозити турецьких майстрів після роботи подалі від Корця? Але ж і там теж є свій генофонд. Не літаками ж із Стамбула привозити щодня на роботу землекопів та укладальників асфальтобетону! Може, комендантську годину введуть у Корці, заборонивши жінкам виходити з дому після закінчення зміни на дорожньому будівництві? Якщо ж серйозно, то слід якнайшвидше припинити цей зовсім не смішний «політичний анекдот», який ганьбить нас перед тими ж турками. А з приводу ідіотської ініціативи дрібних політиків варто про інше подумати. Чому в нас, як дороги будувати, то нема кому, а як збори організовувати, то бажаючих скільки завгодно?
Коментарі Юрій Коробка, голова Корецької районної організації ВО «Свобода»: — В суботу ми проведемо збори громадських організацій району. Запросимо і районне керівництво. Ми стурбовані таким засиллям турків на нашій території. За попередніми підрахунками, їх у районі вже 1200. Раніше йшла мова про те, що турецька фірма, яка виграла тендер, створить робочі місця для місцевого населення. А вийшло, що для громадян Туреччини. За землю, на якій ставитимуть свої помешкання, вони не платять жодної копійки. Та й уявіть, що буде творитися, коли таку кількість турків поселити в одному місці. 1200 чоловік — це як маленьке село. Не дивно, що місцеві чоловіки переживають за своїх жінок. Руслан Сивий, голова Корецької районної державної адміністрації: — Керівництво районної організації «Свобода», напевно, вирішило «пропіаритися» . Щоправда, у них це якось невдало виходить. Вони навіть чітко не можуть сформулювати свої вимоги. Що стосується місцевого населення, то ніяких скарг до мене не надходило. Працівники турецької фірми «Онур», що виграла тендер на будівництво ділянки дороги Корець-Рівне в рамках підготовки до Євро-2012, вже майже місяць знаходяться у нас у районі. Вони проводять необхідні для початку робіт заміри. Тимчасово турки проживають у винайнятих квартирах, а згодом у селі Жадківка поблизу кар’єру, де буде знаходитися їхній завод, облаштують фінські будиночки, в які турецькі працівники і переберуться жити на період проведення робіт. З Жадківською сільською радою укладений договір оренди на цю ділянку. Коли її почнуть використовувати, до сільського та районного бюджетів підуть гроші. До цього турки працювали у Львові, але перед тим, як вони приїхали до нас в район, я поставив вимогу зареєструватися тут на місці. Робилося це для того, щоб податки йшли в районний бюджет. Загальна кількість працівників на ділянці дороги Корець-Рівне має бути 500 осіб. Менша частина з них будуть турки — кваліфіковані працівники, які обслуговуватимуть дорогу автотехніку. Скільки саме їх буде — поки невідомо. Квоту визначатиме Київ. Зараз їх у Корці близько 30. Решта працівників буде місцеве населення. Що стосується місцевих дівчат, за яких так вболівають представники районної організації «Свобода», то я можу вас запевнити — їх ніхто не зачіпає. Навпаки, вони більше бігають за турками, ніж ті за ними. Людмила Мартиненко, секретар Жадківської сільської ради: — Відверто кажучи, ми ще самі толком нічого не знаємо. Відомо лише, що холдингова компанія «Надра — Україна» викупила напівзруйновані приміщення ферм вже непрацюючого СВК «Перемога». Почали розчищати там територію. Найняли сторожами місцевих. В селі турки ще не заселялися. Що стосується місцевого населення, то воно до перспективи сусідства з турками ставиться по-різному. Одним байдуже, а інші проти таких гостей.
