Не від доброго життя школярі села Кричильськ Сарненського району харчуються в школі безплатними обідами, якими їх годують як мешканців радіаційно забрудненої території. Та навіть висококалорійні і насичені вітамінами «чорнобильські» обіди можуть стати ледь не смертельно небезпечними. У Кричильську в цьому переконалися: минулої п’ятниці тут обідом отруїлися майже двісті школярів.
Першими той обід скуштували п’ятикласники і шестикласники — на перерві після другого уроку. Вже за 30-40 хвилин у них почали з’являтися перші скарги на нездужання. Спочатку ні шкільна медсестра, ні вчителі нічого лихого не запідозрили, списавши усе на звичайні розлади шлунка чи перегрів від надмірної спеки. Тож харчування продовжилося, і на наступній перерві погодували уже семи— та восьмикласників. Невдовзі після цього вчителям довелось виносити школярів, яким ставало погано, із класів надвір. Обіди нарешті припинили. Класний керівник 6-Б класу Анатолій Мартинюк згадує: — У дітей німіли й ставали холодними руки й ноги. Ми надавали їм допомогу у шкільному садку, бо тут прохолодніше. Водою з криниці збризкували обличчя, розтирали кінцівки, давали пити розчин марганцівки, щоб викликати блювоту. З 13 дітей мого класу, які харчувалися у той день, у чотирьох був тяжкий стан. Все активоване вугілля, що було в запасі сільського медпункту — понад 100 упаковок — пішло на порятунок школярів. Додаткове привезли зі Степанської лікарні. Не сподіваючись на викликану «швидку», частину дітей батьки хто на чому везли до райлікарні в Сарнах. Завуч школи Микола Добридник з нетерпінням очікував медиків: — «Швидка» приїхала майже за дві з половиною години, та й то лише після мого звернення до голови Сарненської райради. Два автомобілі швидкої допомоги, шкільні автобуси з інших шкіл возили наших учнів до лікарні у Сарни. Допомагали й односельчани — своїми автомобілями доставляли школярів. 201 дитину ми відвезли на обстеження, з них 191 — тих, хто харчувався у той день. З них 72 були госпіталізовані. Шістьох поклали в реанімацію. Возили школярів до 17-ї години, обстежили до опівночі. У Сарненській лікарні не були готові до прийому такої кількості хворих. Як пояснив головний лікар району Степан Мартинович, найбільше водночас медзаклад може прийняти і забезпечити ліками 40 пацієнтів. Тому довелося скористатися запасом медикаментів, передбачених на випадок надзвичайних ситуацій, та оперативно звільнити приміщення лікарні. Потерпілих школярів розташували в дитячому та інфекційному відділеннях, перевівши половину хворих з них до інших відділень лікарні, розташованих за межами Сарн. Кожному школяреві зробили розгорнутий та біохімічний аналізи крові. На допомогу сарненським медикам приїхала бригада обласних спеціалістів та фахівців з Міністерства охорони здоров’я. Досі у Сарненській лікарні залишається дев’ятеро школярів з Кричильської школи. Їхній стан на момент отруєння був найтяжчим. За день-два їх обіцяють виписати. Тим часом у школах району припинили харчування, і правоохоронці зайнялися пошуком винних у тому, що трапилося. Прокуратура області порушила кримінальну справу за фактом неналежного виконання службових обов’язків службовими особами Кричильської школи. Працівники санепідемстанції, дослідивши продукти, які в той день вживали школярі, не виявили ні бактеріального, ні вірусного забруднення і вважають, що школярі постраждали від якоїсь хімічної речовини. Що це була за речовина, буде відомо після результатів аналізів в Інституті токсикології у Києві. У Кричильську та навколишніх селах висловлюють різні припущення щодо причин масового отруєння. Згадують про обробку у Вербчі отрутою для щурів складів Великовербченського споживчого товариства, яке постачає продукти для безплатного харчування кричильських школярів. У підсумку виникають запитання. Якщо школярі отруїлися хімікатом через їжу, то чому до числа потерпілих потрапили й ті, хто у той день не харчувався? Не всі, хто вживав їжу, постраждали, адже частині дітей продукти жодним чином не зашкодили. Майже ті ж самі продукти давали й учням початкової школи, але жодному з них у той день не стало погано. Тому усе це ще належить з’ясувати.
Коментар Руслан Добридник, батько потерпілих школярів: — У мого сина-п’ятикласника після харчування у школі підскочив артеріальний тиск, а у доньки-семикласниці підвищилася температура до 39 градусів. Тільки після того, як вони вирвали усе і їм промили шлунок, стан їх поліпшився. Лариса Стрелка, завуч Кричильської школи: — Те, що «пожартувати» з хімікатом, приміром, принесеного з кабінету хімії, міг хтось зі школярів, відпадає. Адже у той день лише у двох класах були уроки хімії, але на них жодними хімікатами не користувалися, оскільки писали контрольні роботи. Не могла стати причиною отруєння і вода. Адже наші школярі п’ють воду з колодязя. Її ми спеціально набираємо у бачок з краником, який закриваємо кришкою на замок. Водопровідної води учні не п’ють. Щодо їжі, то мій син-восьмикласник теж у той день харчувався і йому не було погано. Він їв усе, окрім капусти, тому що її не любить. А курагу, навпаки, обожнює, то з’їв її дуже багато. Натомість деякі діти, які нічого не їли у той день, скаржилися на нездужання. Ніна Токова, шкільна медсестра Кричильської школи: — Я обов’язково знімаю пробу з їжі для харчування школярів, але лише з тієї, яка приготовлена у шкільній їдальні. На сік, курагу, інші готові продукти є відповідні сертифікати якості, тому в мої обов’язки знімати з них пробу не входить. У той день скуштувала все, чим харчували школярів, окрім кураги. Учням тоді давали картопляне рагу зі свининою, салат з капусти, варене яйце, березовий сік та пиріжки з повидлом. Те, що діти потерпіли не від харчової інфекції, а, швидше за все, від хімічної речовини, я запідозрила зразу. Адже у них переважала неврологічна симптоматика, причому вона проявилася дуже швидко — через 30-45 хвилин після їжі, в той час як харчова токсикоінфекція, як правило, дає про себе знати через п’ять-шість годин. Олена Гошовська, в.о. завідувача санітарно-гігієнічного відділу обласної санепідемстанції: — Водопровідна вода не могла стати причиною отруєння. Адже у Кричильську — централізований водопровід, через який постачається вода не тільки у школу, а й в усе село. Тому в цьому випадку отруїлися б і мешканці села, а не тільки школярі. Щодо версії про отруту для щурів, то навряд чи в даному випадку вона могла мати місце. Адже дія такої отрути проявляється інакше, як правило, точковими крововиливами, гематомами. Крім цього, Великовербченське споживче товариство, яке є посередником київської фірми, що виграла тендер на харчування сарненських школярів, постачає продукти не лише у Кричильську школу, а й в інші школи району. Тому не виключено, що й в інших школах постраждали б, якби з продукцією щось було не так. А всі необхідні сертифікати на продукцію у них є. Курагу їм доставила київська фірма, а привезена вона з Туреччини. Геннадій Шевченко, головний лікар Рівенської обласної санепідемстанції: — Мене дивує той факт, що всі діти їли одні і ті ж продукти, а наслідки різні: в одних — отруєння тяжкого ступеня, в інших — отруєння середньої тяжкості, а решта дітей, які сиділи зі своїми однолітками за одним і тим самим столом, взагалі не отруїлися. Погодьтеся, що це викликає певні підозри. Я не виключаю можливості, що це провокація і в їжу дітям хтось щось підсипав чи підлив. У цьому мають розібратися правоохоронні органи. Можу запевнити, що таких випадків масового отруєння в моїй практиці ще не було.
