Міське управління охорони здоров’я вирішило розтлумачити розпорядження голови облдержадміністрації Василя Берташа про використання благодійних внесків та надання безкоштовної невідкладної допомоги. З 1 липня усі медзаклади у Рівному встановили перелік цих послуг у видних місцях. Але зважаючи на постійне недофінансування медичної галузі, лікарням та поліклінікам легше не стане — вони сподіваються на виділення додаткових коштів з бюджетів і міста, і області, а також і на благодійну допомогу. Управління отримало з міністерства лист, в якому воно радить вирішувати проблему нестачі грошей у медицині самостійно, на місцях.
— Ми перерозподілимо кошти, щоб мати змогу профінансувати надання невідкладної допомоги, — каже начальник міського управління охорони здоров’я Михайло Стичишин. — Лікарні домовляються з аптеками про виділення медикаментів на надання невідкладної допомоги у борг; сподіваємося на додаткові бюджетні надходження. Найбільше навантажена наданням невідкладної допомоги міська лікарня, тож і проблеми найбільш помітні саме в цьому закладі. Наші лікарі не відмовляють пацієнтам з інших районів та областей, і навіть іноземцям, щоправда, за лікування останніх очікуємо грошей від страхових компаній. Але планову допомогу, як і раніше, будуть надавати за гроші хворих, інших джерел фінансування ми не маємо. Ми не можемо обійтися і без благодійної допомоги, бо за бюджетні проіснувати неможливо. — За 10 днів липня ми надали невідкладної допомоги на 100 тисяч гривень і нам вкрай потрібні гроші, — каже головний лікар Рівненської міської лікарні Євген Кучерук. — Без благодійної допомоги «оголеною» залишається підготовка до зими, тобто ремонт даху та інші господарські питання. Щодо надання невідкладної допомоги, то випадки також бувають різні. Приміром, наші лікарі нещодавно врятували від смерті молоду людину, в якої був так званий синдром пірнальника. В таких випадках найбільш ефективним є препарат, який коштує 8 тисяч гривень, а його потрібно одразу дві дози. У нас є перелік дорогих препаратів для надання невідкладної допомоги, і ми пропонуємо хворому чи родичам оплатити їхню вартість, бо лікарня не має таких коштів. І чиновники від медицини, і головні лікарі констатують: заходи з перерозподілу коштів у цілому не поліпшать становище кожної лікарні зокрема, необхідне реформування галузі на рівні держави. — У Верховній Раді уже років три лежить проект закону про медичне страхування, який би вирішив одразу всі проблеми, і вже років десять — про реформування медичної галузі, в якому йдеться про те, що медзаклад може надати допомоги рівно на стільки, на скільки він профінансований, а також розписано, хто має оплачувати решту, тобто указані джерела фінансування, — каже п.Стичишин. — Зараз же держава у Конституції гарантує безплатну медичну допомогу і при цьому не фінансує її у потрібних обсягах. — Ми підтримуємо дружні відносини з білоруськими, польськими, російськими, молдовськими лікарнями, — продовжує п.Кучерук, — і маємо приклади того, як вирішена проблема медзабезпечення у цих країнах. Їхній досвід можна було б використати й у нас. Нині маємо, на мою думку, роздуті штати, нестачу грошей і при цьому стикаємося з абсурдними ситуаціями, коли є ліки, якими не можна скористатися. Приміром, зараз лікарня має майже на мільйон гривень медикаментів для лікування грипу та його ускладнень, одержаних за державною цільовою поставкою, і ми не можемо їх використати на лікування інших хворих, а це хороші антибіотики, перев’язочний матеріал тощо. Цим лікам у вересні вийде термін придатності, але ми не можемо їх використати без спеціальної постанови Кабміну, якої не можемо допроситися. За цією ж програмою маємо ще марлю на пошиття 250 тисяч масок, яких у такій кількості не потрібно, хоча марля нам завжди знадобиться.
