Десять місяців везли з Китаю до Рівного систему для автоматизованого голосування депутатів міськради у сесійній залі. Для зручності її називають "радою", так, як ту, яка працює уже 15 років в обласній раді і була виготовлена рівненським заводом "Газотрон". Яка справжня назва китайського пристрою — ніхто й не знає. На відміну від рівненської, яка збоїв не давала, китайська "рада" поки випробування на точність не пройшла. Навіть спричинила політичний скандал у міськраді. Але відмовлятись від неї не збираються. При потребі й китайців викличуть на підмогу.
На сесії минулого тижня, вставивши картки у пульти для голосування, депутати побачили, що на екрані інформація про їхню присутність у сесійній залі не підтверджується. Депутатам доводилося майже за кожне питання переголосовувати по три-чотири рази, щоб побачити хоч наближений до правильного результат голосування. Після того, як таким же потрійним голосуванням депутати внесли зміни у структуру міської ради, ввівши обіцяну міським головою посаду першого заступника, у сесійній залі виник скандал. Депутат Олексій Бучинський, який голосував проти введення посади заступника, у роздруківці виявив себе у числі тих, хто голосував "за". На його вимогу провести повторне голосування міський голова не відреагував. А коли Бучинський попросив надати йому з цього приводу відповідь, Володимир Хомко відрізав: "Зверніться до мене письмово, тоді і відповім". Не переймаючись сумнівними результатами голосування, міські обранці з допомогою тієї ж автоматизованої системи розглянули решту питань. Тож якими насправді були рішення останньої сесії міськради — можуть, напевно, знати хіба китайці. Автоматизовану систему придбали на вимогу депутатів, які сумнівались у правильному підрахунку голосів під час голосування руками. Ціна запровадженого нововведення — майже 230 тисяч бюджетних гривень. Тендер на придбання та встановлення системи виграла київська фірма "Інком", яка має філію у Рівному.
Коментарі Володимир Хомко, міський голова Рівного: — Не можу пояснити, чому автоматизована система для голосування працює не так, як потрібно. З цим розбираються комп'ютерники. На випробовуванні системи цього не було. Була проблема в іншому, що депутати не вміли користуватися системою для голосування. Напевно, буде якийсь період "притирки" до такого способу голосування. Але вже так хотіли ту систему, що відтягувати купівлю не було куди. До речі, для її придбання був оголошений всеукраїнський тендер. Що будемо робити, якщо система для голосування не працюватиме? Такого не може бути. На систему для голосування є гарантія на кілька років. Тож приїдуть ті люди, в яких ми її купили, і будуть робити все, щоб вона працювала. Андрій Грещук, секретар міськради Рівного: — Система для голосування працює. Але в її роботі є деякі технічні нюанси, про які ми не знали. Наприклад, перед кожною сесією депутатські картки для голосування перепрошиваються. Вони були перепрошиті на 20-ту сесію. А користувалися ми ними на 21-й, тому вони спочатку не працювали. Також система для голосування давала збої, коли депутати починали раніше голосувати, ніж починався відлік секунд для голосування. Представники фірми, які встановили систему для голосування, мали б нам це пояснити заздалегідь. Але чомусь це не зробили. Втім, я спілкувався з керівництвом фірми у Києві і вони пообіцяли прислати інженерів, які перевірять систему. До речі, система для голосування, яку ми встановили — перша така в Україні. В інших сесійних залах держави користуються дротовими системами, а у нас — бездротова. Ми зупинили вибір на такій, бо це дешевше для міського бюджету. Думаю, що на наступній сесії система для голосування працюватиме. Дмитро Терещенко, керівник Рівненської філії фірми "Інком": — Чому система для голосування не працює — запитайте краще в міській раді. Чому її так довго везли і встановлювали? Не маю права надавати таку інформацію. Адже ми — комерційна фірма. Тому інформація конфіденційна. Зможу надати інформацію, якщо на це буде дозвіл керівництва фірми у Києві. Павло Шило, голова правління ПАТ "Газотрон": — Систему голосування "Рада" ми виготовляли років з п'ятнадцять тому на замовлення Рівненської обласної ради, коли головою був Роман Василишин. Це була розробка наших інженерів, щоправда, ми її не запатентували. Китайські деталі не використовували, світлодіоди — лише провідних світових виробників. Коштувала ця система на той час недорого, по-моєму, 30 тисяч гривень, працювала добре, таку ж нам замовила Черкаська облрада. В роботі системи збоїв не було. Років з двадцять пропрацювала система голосування виробництва "Газотрону" у залі Верховної Ради України. Її замінили на нову, іншого виробника, десь у 1998 році. До речі, понад десять років працює без збоїв і електронний годинник на центральному поштамті в Рівному, також власна розробка "Газотрону". Роман Василишин, екс-голова Рівненської облради: — Нарікань на роботу системи голосування не було за весь час її роботи в обласній раді. Вона зручна й недорога. Ми вирішили встановлювати систему голосування кнопками, а не картками, бо перший варіант значно дешевший. Хоча карткова система ніби й більш захищена від маніпулювань при голосуванні, ніж кнопкова, однак усі бачать, як працюють "піаністи" у Верховній Раді, тобто ні від чого ті картки не захищають. Депутати сидять у раді по фракціях, і при будь-якій системі, чи картковій, чи кнопковій, ніхто з іншої фракції голосувати за іншого не буде. Що стосується проблем системи у міській раді, то все нове потребує "обкатки". Якщо вона й далі даватиме збій, то, може, є якась недоробка.
