Колесник повертається?

1499 0

«Є в приватизації початок — нема в приватизації кінця», — у справедливості цієї фрази довелось переконатися ще раз на прикладі багатостраждальної історії найбільшого і, напевне, найнефартовішого підприємства Рівного. Визначитися із своїм власником «Рівнеазоту» ніяк не вдається впродовж останніх років.

Власника ніхто в обличчя не бачив Начальник відділу приватизації «Рівнеазоту» Микола Кирея не володіє інформацією стосовно розподілу акцій його підприємства. — Облік власників акцій веде уповноважений на це реєстратор, крім цього, така інформація є конфіденційною, — вважає пан Микола. — Тому лише 19 вересня, у день проведення загальних зборів акціонерів, стане відомо, хто володіє заводом. Загальна кількість акцій — 340 мільйонів штук. Раніше, окрім великих акціонерів, частками «Рівнеазоту» володіли 28 тисяч фізичних осіб, у тому числі й майже третина працівників підприємства. Яка ситуація на сьогодні — достеменно невідомо, оскільки впродовж літа дві фірми проводили активну скупку акцій, в тому числі й структури від банку «Фінанси і кредит». У Рівному за акцію номіналом 25 копійок офіційно пропонували 35 , а, за деякими даними, і 50 копійок. Зважаючи на непевне становище, в якому опинився завод, багато з його дрібних власників вважали за краще позбутися акцій. Отож на початок року 53,86% заводу було у власності держави, 24,9% поступово вдалося зібрати американській компанії IBE Trade Corp., яка навесні минулого року в офшорної компанії Cheminvest перекупила 8 відсотків акцій. 14,5 відсотками акцій підприємства може похизуватися рівенський «Пульхім». Тобто ці дві фірми зараз володіють так званим блокуючим пакетом акцій, який не дозволяє провести загальні збори акціонерів — для того, щоб збори відбулися, потрібна присутність власників понад 60 відсотків акцій. Таким своєрідним правом вето компанії вже скористалися цього року, проваливши збори у травні. Про офіційні зв’язки між американцями, які є одним з уламків колишньої імперії мільйонера Хаммера, та рівнянами, яких пов’язують з іменем колишнього директора «Азоту» Віктором Колесником, невідомо. Але про те, що між ними існує взаєморозуміння, можна говорити. Власне, хорошим компромісом між власником основного пакета акцій та власниками блокуючого пакета може стати повернення Віктора Колесника на посаду голови ради директорів. Контроль над боргами заводу (80-100 мільйонів гривень) нещодавно отримав банк «Фінанси і кредит», близький до народного депутата Костянтина Жеваго. «Золотий хлопчик» української економіки, як ще називають Жеваго за молодий вік, вже спробував минулого року придбати «Рівнеазот», але тоді дорогу йому перейшли росіяни через структуру «Украгропромхолдингу», які врешті-решт обіцяних 135 мільйонів не заплатили і залишили контрольний пакет акцій заводу без приватного господаря. З минулого року Жеваго скуповував боргові зобов’язання заводу, а через колишнього директора Віктора Леуненка контролював ситуацію на заводі. За деякою інформацією, борги купували з надією на те, що навіть у разі приходу на підприємство іншого власника їх вдасться повернути. Кажуть, така операція у нових українців називається «зрубати бабло». У липні на «Азот» прийшов Михайло Заблуда з обухівського «Стиролу». Відзначають, що за умови збереження давніх партнерських відносин між «Стиролом» та IBE, нове призначення може свідчити про стабільний інтерес американців до «Рівнеазоту». Ще б пак — це підприємство, незважаючи на борги, стабільно впродовж декількох років зберігає обсяги продукції у межах 50 мільйонів доларів! І незважаючи на інтриги навколо заводу, труби азотівські димлять, а сьогодні працюють усі цехи, крім одного. За цих умов, навіть беручи на себе зобов’язання погасити заборгованість заводу та вкласти інвестиції в «Рівнеазот», претенденти на купівлю рівенського підприємства знайшлися не лише в Україні.

Долю «Рівнеазоту» вирішує київський суд Події навколо приватизації «Рівнеазоту» вже заслуговують на перо письменника детективного жанру. Фонд держмайна наприкінці серпня офіційно повідомив про чотирьох претендентів на купівлю контрольного пакета акцій у 53,86%. Рівенське підприємство серед своїх активів побажали бачити українські компанії «Укренергозбут», «Сервіс-енерго», «Астарта» та австрійський банк «Райффайзен Інвестмент». Процедура продажу передбачає два засідання конкурсної комісії. На першому засіданні за участю представників компаній-претендентів відкривалися лише пакети із загальною інформацією про фірми, на другому, закритому засіданні відкриваються пакети із запропонованою ціною. Вже через годину після початку закритого засідання стало відомо, що пропозиція «Астарти» до розгляду не приймалася — виявилося, що голова Фонду держмайна України Михайло Чечетов підписав відповідний наказ, посилаючись на рішення Печерського райсуду Києва. — Наш представник, який був за дверима під час засідання, вже о четвертій годині вечора повідомив мене про незрозумілі речі, які кояться у Фонді держмайна, — розповів «РВ» засновник «Астарти» Костянтин Криволап. — Тоді ж ми дізналися, що «Райффайзен Інвестмент» оголосили переможцем торгів із ціною у 9 мільйонів доларів. Інші пропозиції відрізнялися на 4-5 відсотків, що є досить дивним і наводить на думку про попереднє узгодження дій між «конкурентами». За словами пана Костянтина, його компанія пропонувала «суттєво більшу ціну», але за декілька днів до торгів до Печерського райсуду надійшла заява від ображеного акціонера «Укренергозбуту» пана Тригубського, який вимагав зняти з розгляду пропозиції усіх трьох конкурентів, але суддя Умнова вирішила дати вказівку Фонду держмайна, керуючись чи то алфавітним, чи то ще якимсь принципом, зняти пропозицію тільки «Астарти». Слід зазначити, що подібні речі — позов акціонера, який блокує приватизацію — «Укренергозбут», 90 відсотків акцій якого належить «Фінансам і кредиту», застосовує не вперше. Костянтин Криволап подав зустрічний позов і особисто — в Печерський райсуд, і від компанії — в Господарський суд Києва. Останній у вівторок прийняв ухвалу: «заборонити Фонду держмайна України і будь-яким третім особам здійснювати дії по проведенню конкурсу з продажу пакета акцій у 53,86 відсотка статутного фонду ВАТ «Рівнеазот». Директор українського представництва «Райффайзен Інвестмент» В’ячеслав Якимук не вважав за потрібне коментувати дії «Астарти», повідомивши лише, що компанія його купила акції з метою виконання домовленостей із своїми замовниками, тобто, інакше кажучи, пакет акцій австрійці перепродадуть, попередньо поліпшивши ситуацію на заводі.

«Правекс» теж хоче грошей Цього тижня також стало відомо ще про одного претендента на «Азот». Скоріше, претендента не так на саме підприємство, як на його борги. Верховний Суд України за скаргою концерну «Правекс» відновив розгляд справи про банкрутство ВАТ «Рівнеазот». Банкрутство цього потужного підприємства хімічної промисловості України випливає із факту триваючої фінансової неспроможності ВАТ «Рівнеазот» сплатити двом структурам концерну «Правекс» борг у сумі понад 70 млн. грн. У подальшому справу про банкрутство ВАТ «Рівнеазот» буде розглядати Господарський суд Тернопільської області. Судові слухання у справі поновляться у жовтні 2003 року. Очікується, що суд — відповідно до норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» — призначить у ВАТ «Рівнеазот» зовнішнє управління, сформоване кредиторами боржника з участю представників концерну «Правекс». — Особу арбітражного керуючого ми, згідно з законом, маємо право пропонувати, і ми її запропонуємо, — повідомила «РВ» прес-секретар «Правексу» Катерина Шаповал. — Однак навіть визнання судом «Рівнеазоту» банкрутом не потягне за собою перегляд результату торгів у Фонді держмайна. Концерн «Правекс» цікавить насамперед повернення боргу, а не саме підприємство. За словами пані Катерини, якби «Правекс» мав зацікавленість у заводі, він би брав участь у торгах.

«Нам своє робить!» Поки що ніхто ніяких грошей від нових інвесторів-власників на «Рівнеазоті» не бачив. Вже цього тижня представники нових власників прибули до Рівного. Вони повинні ознайомитися із станом підприємства і визначити перші необхідні кроки. Настрій у керівництва «Рівнеазоту» нормальний, виконуючий обов’язки голови ради директорів підприємства Михайло Заблуда на апаратній нараді зазначив, що незважаючи на всілякі перипетії, необхідно працювати. І рівняни працюють.

Коментарі

Залиште вiдповiдь

Читайте також