Кому потрібен «Музей Кравчука»?

Днями Україну облетіла звістка про те, що у Великому Житині майже завалилася хата, в якій народився Леонід Кравчук і в якій має бути музей першого Президента України. Зазвичай новини подібного змісту мають одну особливість — вони не відповідають дійсності. Ніякого музею Леоніда Кравчука поки що немає. І не буде доти, доки спритні чиновники не здобудуть для цього "проекту" належного фінансування. Коли ж фінансування буде, знайдеться і хата, і все інше.

Пропонуємо нашим читачам разом подумати над тим, чи потрібен "Музей Кравчука", а якщо потрібен, то де він має розташовуватися, що там має бути виставлено і хто цей музей буде добровільно відвідувати. Аби думати було легше, подаємо коментарі фахівців і пересічних жителів нашого краю. Людмила Хома, голова сільської ради Великого Житина: — Спершу музей хотіли облаштувати у будинку, де народився перший Президент. Проте будівля у дуже занедбаному стані. Та з власниками приміщення, двоюрідними племінниками Президента, представники Рівненського земляцтва, які й ініціювали створення музею, домовитися не змогли. Будинку, де виріс Леонід Макарович, вже немає. Тому ми запропонували створити музей в приміщенні, де раніше була сільська рада. Цей будинок також потребує ремонту. Архітектори вже розробили проект її реконструкції. Фінансуванням займатиметься Рівненське земляцтво, яке й очолює Леонід Кравчук.

	Президентська хатинка

Історико-меморіальний центр "Батьківщина першого Президента України" включатиме не лише музей, а й будинок культури, церкву Архістратига Михаїла, куди ходив у дитинстві з мамою Леонід Макарович, кладовище, де поховані його батьки, пам'ятний знак Северину Наливайку та пам'ятний знак загиблим, на якому викарбуване ім'я Макара Кравчука. Музей матиме дві кімнати, присвячені історії села та відомим людям Великого Житина, і ще дві міститимуть експозицію про життя Леоніда Макаровича до президентства і у президентський період. Наповнювати виставку про село будемо ми, а про Леоніда Макаровича — Острозька академія, яку, до речі, відновили саме за президентства Кравчука. Селяни по-різному ставляться до Леоніда Кравчука. Проте, думаю, з часом вони усвідомлять, що це правильне рішення. Музей дасть змогу наше село перетворити на туристичний центр. Думаю, під проект з часом прокладуть дорогу. Та й музей ще й звеличуватиме історію села. Ігор Пасічник, ректор Національного університету "Острозька академія": — Ідею створення музею ми довго обговорювали з Василем Руденком, радником Леоніда Макаровича. Музей у Великому Житині міститиме кімнату про видатних людей Рівненщини, і лише невеличка секція буде присвячена Леоніду Кравчуку. Леонід Макарович — досить скромна особистість, він обговорював ідею створення музею з нами і одразу сказав, що не хотів би, аби цілий музей був про нього. Окрім того, назва "Мала Батьківщина першого Президента" — робоча. Скоріше за все, її змінять. Я не раз був у США. Щоразу нас возили до кімнат або садиб, зроблених на місці, де їхні президенти виростали. Як на мене, це хороша традиція. Музей варто створювати, коли визначна людина жива, а не після її смерті. Олена Максимова, помічниця Леоніда Кравчука: — Ми знали, що має бути музейна кімната, але для нас новина, що комплекс матиме ім'я першого Президента. Леонід Макарович проти того, щоб музей був названий на його честь.

Голос народу

	Володимир, мешканець Великого Житина: — Кравчук нічого нашому селу не зробив, тому музею йому тут не потрібно. Нехай би ліпше замість музею бібліотеку нормальну зробили.
	Марина, рівнянка: — Якщо він був нашим президентом, то й музей створити варто. Думаю, робити це треба за гроші держави і спонсорів.
	Тарас, мешканець Великого Житина: — Допомагати не буду. Нехай він сам собі музей робить. Леонід Кравчук зробив лише дві дороги в селі: до кладовища і до церкви, ще у храм газ поміг провести.
	Юлія, мешканка Великого Житина: — У селі кажуть, що він нічого не зробив, хоч інші президенти своїм селам допомагали. До рідної хати, яка вже розвалюється, Леонід Макарович не навідувався і з родиною не спілкується.
	Ярослава, рівнянка: — Коли Кравчук приїжджає в Житин, то й сестер своїх бачити не хоче. Але, думаю, щось для Рівненщини він усе ж зробив. Тож нехай і музей такий буде.
	Володимир, рівнянин: — Кравчук тут майже не буває. Тому гроші, які хочуть потратити на створення музею, краще б сиротам віддали.