Володимир Валявка, депутат міської ради Рівного:
— Ті заклади витрачають на тепло 4,5 млн гривень в рік. Обслуговування цього кредиту місту обійдеться в розрізі 20 років приблизно у 8,5 млн грн в рік, з яких орієнтовно 3–3,5 млн — відсотки. А тепер самі подумайте, яку потрібно економію, щоб окупити цей кредит? Очевидно те, що об’єкти вибрано під цей кредит неправильно і брати його на них неефективно. Ми цим кредитом заганяємо громаду Рівного в борги і майбутнє покоління, майбутня влада будуть чухати собі потилицю — а де взяти кошти?
Володимир Муляр, начальник міського управління з питань стратегічного розвитку та інвестицій:
— Насправді пологовий будинок на тепло витрачає більше: у 2023-му було 6,6 млн. Щодо дитячого садка, сума і справді невелика — 403911 гривень. Якщо місто буде обслуговувати цей кредит усі 20 років, то сума переплати становитиме 1,499 млн євро. Ми рахували ці цифри, і Європейський інвестиційний банк не допустив би ці проєкти, якби вони були неокупні. Філософія цієї програми полягає в тому, що об’єкти термомодернізації мають бути окупними за період позики, місто не зобов’язується виплачувати цей кредит усі 20 років, а може виплатити і за три роки, і тоді переплата становитиме до 320 тис. євро за цей час. Але ці заклади уже будуть термомодернізовані, будуть економити, працювати для громади і плюс — візуально привабливими.
Володимир Хомко, колишній міський голова Рівного:
— Щодо цього кредиту від ЕІБ — це кредит політичний, а не економічний. Спеціально для України виділили 300 мільйонів євро, щоб реалізувати інфраструктурні проєкти, тобто, з політичної точки зору, підтримати Україну. По-перше, це підвищує рейтинг міста, що місто бере і нормально обслуговує такі кредити: це дає доступ до співпраці з іншими валютними фінансовими установами. Рівне чого взяли, бо в нас хороша кредитна історія по НЕФКО- — вже порозраховувалися і вже отримали плюси. Той наш досвід свідчить, що це дало до 50% економії, зокрема, по 27-й, 26-й школі.
Є два мінуси: чим менше виробляє тепла наше теплопостачальне підприємство, тим буде дорожчою гігакалорія. І друге, є ризик — курс гривні, бо кредит беремо валютний. Але це уже проблема уряду: якщо стимулює це, то нехай вирішує фінансові питання. З погляду політичного і фінансового, було би непогано взяти цей кредит і утеплити як мінімум пологовий будинок.
Святослав Клічук, депутат міської ради:
— Економія за підрахунками не така, як хотілося б. Але найбільший ризик — валюта. Хто пам’ятає, скільки євро коштував 20 років тому? Пригадайте 2008 рік, коли стрибнуло удвічі, потім 2014-й, 2022-й… За 20 років євро може коштувати і 100 гривень. Наша позиція — подібні проєкти потрібні, але треба шукати кредити в гривнях.
Віктор Шакирзян, в.о. міського голови, пояснює:
— Перш за все, ми маємо встигнути подати всі документи. Наше місто вибрали як перспективне, тому що в нас були готові проєкти. Це хороша справа. Це інвестиція на дуже багато років. Ми ще сьогодні не беремо кредит, лише дозвіл узяти даємо. Він може бути реалізований через рік, а може бути раніше. Був з цього приводу депутатський день, всі цифри на ньому було відображено, приїжджали експерти і пояснили, яка мета і перспектива цього кредиту і чому його потрібно брати.
Олена РАКС.
