Схоже, що кадрові перестановки в медицині області для начальника обласного управління охорони здоров’я Мирослава Семаніва не будуть безпроблемними. Прийнамні уже кілька судових позовів у зв’язку з цим розглядаються місцевими судами. Найбільше відзначився у цьому плані головний лікар територіального медичного об’єднання «Фтизіатрія» Ростислав Рожанський, який, окрім позову щодо незаконного звільнення його з посади, осмілився звинуватити нову владу в суді у недофінансуванні ТМО «Фтизіатрія» на 12 мільйонів гривень.
Якщо причиною більшості випадків звільнень з посад медичних керівників була їхня «неправильна» політична «орієнтація» під час минулих президентських виборів, то у випадку п. Рожанського цього сказати не можна. Адже, за його словами, обласний тубдиспансер більшість голосів віддав за чинного Президента ще під час першого туру виборів, за що тоді над головою головного лікаря вперше завис караючий меч у вигляді звільнення з посади. Втім, щось там у керівництва облдержадміністрації змінилося і вони вирішили п. Рожанського не чіпати, незважаючи на те, що той уже погодився написати заяву про звільнення за власним бажанням. Продовжував Ростислав Рожанський залишатися на посаді, аж доки керувати обласним управлінням охорони здоров’я не почав Мирослав Семанів. Відтоді, вважає керівник ТМО «Фтизіатрія» п. Рожанський, і почалися пошуки способів його звільнення з посади: — Мирослав Семанів кілька разів заявляв про те, що зніме мене, хоч ні разу за час перебування на керівній посаді не зустрівся зі мною, не побував у очолюваному мною закладі. Протягом трьох тижнів у нас працювала комісія з контрольно-ревізійного управління. Однак грубих порушень у роботі закладу вона не виявила (якби такі були, мною б уже займалася прокуратура). За кілька суто технічних порушень, які можна зустріти й у будь-якому іншому закладі, мені оголосили догану. Далі причепилися за професійні захворювання. Мирослав Семанів стверджує, що у нас велика кількість медпрацівників захворіла на туберкульоз. Але ж він не говорить про те, що цих 13 випадків було за чотири останніх роки і не в одному тубдиспансері, а в ТМО «Фтизіатрія», яке об’єднує аж десять закладів. Тобто цей показник захворюваності — найнижчий в Україні серед працівників фтизіатричної служби. Що стосується прострочених деззасобів, якими, за словами п. Семаніва, начебто користувалися в ТМО, то це повний абсурд. Адже у мене є сертифікат відповідності на них. А твердження начальника обласного управління про те, що фінансування ТМО «Фтизіатрія» вистачало на 100% забезпечення деззасобами, не відповідає дійсності, бо медицина взагалі фінансується лише на 30% і закуповувати їх ми можемо лише на 40%. Звісно, така принциповість керівництва управління у ставленні до мене спровокувала звернення з позовом до господарського суду на недофінансування ТМО згідно з нормами. Адже якщо нас недофінансовують і через це немає можливості виплатити працівникам гроші на оздоровлення, то, звісно, вони будуть хворіти. Думаю, що звернення з позовом і стало однією з причин, яка викликала моє звільнення з посади, хоча, скоріше за все, головна причина в іншому і криється вона у далекому минулому, коли нам з Мирославом Семанівим доводилося стикатися за інших обставин. Минулої п’ятниці Ростислав Рожанський подав другий позов до суду на обласне управління охорони здоров’я щодо незаконного звільнення його з посади. До речі, говорить він, оскаржили такі дії керівництва ще шість колишніх медичних керівників. Загалом з приходом нової влади змінено на посадах 21 медичного працівника, з них чотири — головні лікарі обласних лікувальних закладів та 13 — головні лікарі районів. На цьому, запевнив начальник управління охорони здоров’я, кадрові перестановки в медицині завершені. А ось чи закінчилися у зв’язку з цим звернення до суду — поки що сказати тяжко.
