Ліки, які не лікують

1827 0

Ми у соцмережах:

Ліки, які не лікують

Ви йдете в аптеку, щоб позбутись болю, купуєте ліки, платите чималі гроші, а біль не зникає. І добре, якщо ви продовжуєте жити далі. Чудово, якщо ви — не інсулінозалежний пацієнт і не хворі на гемофілію. І вам пощастило, що ви вже не дитина: наприклад, торік в українських пологових будинках застосовували нестерильний препарат, через який часто гинули немовлята. Кажуть, дотепер нікому так і не спало на думку хоча б порахувати померлих дітей... А не так давно тендерна комісія вибрала для ВІЛ-позитивних пацієнтів препарати, які не пройшли клінічних досліджень і не використовувались у жодній країні світу.

Такі різні пігулки Між іншим, познайомитися з потерпілими від неякісних ліків не так-то просто. У контролюючі інстанції потерпілі найчастіше звертаються тільки в критичних випадках. Найчастіше — просто п’ють «не ту» пігулку, мучаться і... забувають. До того ж підробки бувають різними. Якщо в деяких підробках немає нічого небезпечного (як і корисного), то в ліках-імітаторах діюча речовина замінена на більш дешеву і менш ефективну. А іноді підробки бувають настільки високої якості, що їх важко відрізнити від оригінальних препаратів. — Чи можна назвати фальшивими ліки, якщо для їх реєстрації представляють високоякісний зразок? Препарат успішно реєструють, а в країну завозять зовсім іншу партію, — пояснює Віктор Сердюк, віце-президент Всеукраїнської ради захисту прав і безпеки пацієнтів. — Чи можна назвати «фальшивими» ліки в тому випадку, якщо наші розумні люди реєструють «стіл і стілець» де-небудь у Лондоні, «порошок у бочках» закуповують в Індії або Китаї, «варять» препарат де-небудь у Кацапетівці й наклеюють етикетку, відповідно до якої ліки зроблені у Великобританії? Препарат продають дешевше, ніж англійський, але дорожче, ніж індійський. І совість чиста: виробники нічого не порушили. З чого складаються ті чи інші ліки, часом ніхто не знає. У кращому випадку в препараті може міститися звичайна нешкідлива крейда. А ціна цього «зілля» всього на 1015 гривень нижча, ніж оригіналу, — і тендер виграний: їжте на здоров’я. Іноді препарати, закуплені за державні гроші, продаються в аптеці тієї ж лікарні. Медсестра говорить пацієнтові: «Сама спущуся в аптеку і куплю що потрібно». У підсумку та сама ампула, буває, продається по три-чотири рази. А медсестра замість ліків вводить пацієнтові фізрозчин. Це нормально? Звідки беруться такі фальшиві ліки? Українці живуть за ситуативною етикою: коли хтось спостерігає за процесом — все відбувається правильно, а ледве відвернулися — робимо, що хочемо.

Кому потрібні тендери? — Багато запитань викликають державні закупівлі ліків, — пояснює Олексій Дащенко, експерт із питань охорони суспільного здоров’я. — У нас намагаються придбати більш дешеві ліки індійського «авторства» або яких-небудь маловідомих приватних українських виробників. Нові препарати закуповують наприкінці року, а до цього часу, напевно, потрібно терпіти і не хворіти. Або, як зазвичай, купувати ліки за свої гроші. Але ліки — це питання життя або смерті і, отже, національної безпеки! — Звичайно, в країні працює Держінспекція за контролем над якістю лікарських препаратів, але під Міністерством охорони здоров’я України, яке одночасно реєструє і контролює, що відбувається, — уточнює Віктор Сердюк. — Це неправильно. Інспекцію треба виводити з-під підпорядкування міністерства. Щоб звертатися в іншу — незалежну і добре оснащену лабораторію, ніякі закони змінювати не треба. До речі, наскільки мені відомо, у Москві й Варшаві дослідження ліків коштують дешевше, ніж у Києві. Держава в принципі не повинна закуповувати ліки. Схема дії проста: лікар виписує рецепт і пацієнт сам йде в аптеку. Бюджет компенсує витрати аптеці. Наприклад, у нашій країні майже півтора мільйона інсулінозалежних громадян. Для них розроблено понад 200 видів інсулінів. Тільки лікар може вирішити, який вид інсуліну підійде кожному конкретному пацієнтові. А ви можете бути впевнені, що начальник управління охорони здоров’я точно знає, який з 200 видів інсуліну потрібно закупити на цей рік? Як розповів Василь Князевич, міністр охорони здоров’я України, у рамках майбутньої реформи охорони здоров’я буде вивчатися ситуація з тендерами: що купується і за які гроші. Фахівці вже зайнялися переглядом закуплених ліків. Сьогодні прогресивні реформатори висувають пропозицію обмежити участь лікарів у продажу фармпрепаратів.

Мовою цифр Торік українці придбали фармацевтичної продукції майже на 13% більше, ніж у 2006 році, витративши 2 867 201 тис. грн. (за даними Державного комітету статистики). Сьогодні в Україні працює 24 тисячі аптечних установ, тобто на одну аптеку припадає 2000 українських громадян. У 2007 році Державна інспекція за контролем якості лікарських препаратів Міністерства здоров’я України наказала заборонити реалізацію, збереження і застосування 57 найменувань неякісних препаратів. У цілому в 2007 році до споживача не допустили 1 934 745 упаковок неякісних ліків. Торік було заборонено 23 найменування фальсифікованих препаратів (з них 8 — вітчизняного виробництва і 15 — іноземного). До споживача не допустили 10 275 упаковок фальсифікату. Інспекція протягом року виявила 77 найменувань незареєстрованих ліків (45 — вітчизняного виробництва, 32 — іноземного). За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 25% ліків, які споживаються у країнах, що розвиваються, є підробленими. У деяких державах ця частка може досягати 50%. При цьому доказово виявляється менше 0,1% фальшивок. Найпоширеніший обман — імпортний антибіотик. Рідше підробляють спазмолітики і зовсім мало фальшивок серед протизапальних препаратів.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також