У Рівненській обласній дитячій лікарні завершується реконструкція приймального відділення. Адже будуючи заклад ще в далеких 80-х, не подбали про зручність пацієнтів. Зараз би на це сказали — непродумана логістика, а тоді й слова такого не знали.
Віталій Бойко, головний лікар:
— Перебудова має змінити логістику доставки хворих із травмпункту та приймального відділення до реанімації та операційної. Зараз, якщо привезли дитину в травмпункт, зробили рентген та визначили діагноз, то потрібно ще раз викликати «швидку». І в ній везти хворого по вулиці, аби доправити до ліфта. Бо приймальне відділення не мало прямого ліфтового сполучення з центральним блоком.
Мар'яна Рева, волонтер БФ «Скарбниця Надії», який постійно допомагає онкохворим дітям:
— Не знаю, як можна було розташувати відділення травматології на 6 та 7 поверхах, в той час як на фізпроцедури діти на милицях повинні ходити в підвальне приміщення в інший корпус. Приймальне відділення і травмпункт знаходяться в одному корпусі з поліклінікою, а такі відділення, як реанімація, травматологія чи онкогематологія — в іншому. Щоб лягти, наприклад, в онкогематологію, мама повинна спочатку оформити історію хвороби в приймальному відділенні, а потім пройти з речами і тяжкохворою дитиною через три корпуси. Крім того, коли дитина у тяжкому стані поступає в приймальне відділення, її не можуть на каталці перевезти в реанімацію або травматологію по коридорах лікарні. Менших дітей батьки несуть на руках. А от старших дітей з приймального відділення вивозять на каталці на вулицю і на машині везуть до іншого корпусу. На вулиці може бути сніг, вітер, мороз або спека.
