Чи усвідомлюємо ми, що в нинішніх непростих економічних реаліях поруч з нами живуть ті, кому, може, найважче? По вулицях міст пересуваються, в сусідніх квартирах живуть ті, кого прийнято називати людьми з обмеженими фізичними можливостями. Цим людям в пакеті соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича приділено максимум уваги. Зокрема, з 1 липня 2012 року держава відразу на чверть підвищила соціальну допомогу інвалідам з малозабезпечених сімей. Тепер вони отримують 100% прожиткового мінімуму.
Згідно з ініціативою глави держави кожна людина з особливими потребами вже у 2012 році повиненна бути забезпечена технічними засобами реабілітації. Бюджетне фінансування на ці цілі виросло радикально, відразу на 70%. Це яскравий приклад того, як Україна стає соціальною державою. За ініціативою Президента країни ухвалено закон, який дозволяє людині з обмеженими фізичними можливостями отримати крісло або протез за індивідуальним замовленням. Це недешево. Але держава бачить в цьому один зі своїх пріоритетів і тому кошти на цей проект виділяються цілеспрямовано і своєчасно. А відповідальні соціальні служби забезпечують зв'язок між виробниками обладнання та інвалідами на своїй території. До того ж держава відмовилася від тендерів на закупівлю інвалідних візків та інших технічних засобів реабілітації. Адже за яким принципом визначали переможця? Переважно, за найнижчою ціною. Але людям потрібна якість виробів. Ось і вирішили проблему за канонами ринкової економіки. Кожна людина з вадами опорно-рухового апарату отримує ваучер на придбання інвалідного візка або протеза і сама вибирає необхідний виріб. Той же принцип задіяний і при виборі інвалідами установ медичної системи країни для лікування та оздоровлення. Туди, де лише імітують якість лікарських послуг, люди не поїдуть. Наступна конкретна дія держави стосується полегшення життя сімей, де є неповнолітні діти, інваліди I і II груп. З 1 січня цього року їм належить платити за житлово-комунальні послуги не більше 10% від доходу. Решту компенсує держава. Виробляються підходи до вирішення ще однієї найважливішої соціальної проблеми — забезпечення інвалідів автомобілями. Багато робиться також для соціалізації інвалідів. Влада, усвідомлюючи свою відповідальність, створює для цього всі умови. Зокрема, в рамках закону про зайнятість роботодавців зацікавили у створенні робочих місць для людей з особливими потребами. Тепер у власників підприємств з'явився конкретний інтерес: звільнення на рік від сплати єдиного соціального внеску при прийомі на роботу інвалідів. Що стосується керівників місцевої влади, то хочеться їх запитати, чи є в наших містах пандуси, обладнані для нормального пересування інвалідів, чи передбачені спеціальні ліфти? Всім зрозумілі відповіді на ці риторичні запитання. Але ж мова йде про те, щоб забезпечити таким людям не просто прийнятне, а гідне людини життя — умови самореалізації, можливості заробити відповідно до своїх здібностей і стану здоров'я, інтеграцію в українське суспільство. Робота з надання допомоги людям з особливими потребами — не тільки постійна, дієва і життєво необхідна, але і високоморальна. А моральність не може бути провладною або опозиційною. Для людяності колір прапорів значення не має. Гроші повинні йти до людей і крапка, вважає Президент України.
