З минулого вівторка перебуває у полоні бойовиків 24-річний Віталій Маринич із села Плоска Рівненського району. За останньою інформацією, хлопця після кількох днів полону з простреленою ногою відвезли у луганську лікарню. Востаннє рівнянин на зв'язок із рідними виходив у п'ятницю. Був небагатослівним. Цими вихідними 10-х українських військовополонених вдалося звільнити, проте Віталія серед них немає.
Віталій Маринич
Увечері минулого вівторка Людмилі Маринич зателефонував син. На сході він уже два місяці, телефонував рідним щодня. Але новини цього разу були поганими. "Мамо, я в полоні. Поранений" — тільки й сказав. А далі вже говорили сепаратисти. Віталія захопили у Луганську разом з двома іншими мобілізованими вояками. Кожного змусили зателефонувати своїй матері. Розмову одного з хлопців навіть зняли на відео: сепаратисти вимагали, аби молодий військовий просив маму приїхати і забрати його звідси.
— Мені вони сказали лише, що мій син у них, — розповідає п.Людмила. — Я просила: "Відпустіть". А вони: "Навіщо пускала, аби він у нас стріляв"? Погрожували, що перестріляють всіх полонених. Більше нічого й не казали. Я спілкувалася із мамою, яку просили приїхати на Луганщину, Наталією. Вона таки зібралася і поїхала по сина, проте сепаратисти їй його не віддали. Сказали, щоб їхала в Київ і просила Міноборони, щоб сина обміняли на їхніх полонених.
"Телефонуй мамі", — наказали полоненому
Що робити, аби сина звільнили, жінка не знає. Обдзвонила місцевих чиновників, телефонувала й у Міноборони. Відповідь одна: "Обробляємо інформацію". Про те, що її сина завезли у лікарню, жінка дізналася з Інтернету. Інформацію про це оприлюднило обласне управління міліції Рівненщини. Перший заступник начальника УМВС Павло Алєксєєнко через власні з'язки з'ясував, що хлопця сепаратисти завезли у лікарню №4 Кам'янобродського району Луганська. Стан Віталія нібито середньої тяжкості. Перед тим, як його захопили у полон, він отримав кульове поранення у ногу. Окрім того, у хлопця, ніби-то, є поранення грудної клітки. У лікарні його стережуть сепаратисти.
— У п'ятницю Віталій мені подзвонив. Зі свого телефону, — говорить Людмила Маринич. — Сказав лише, що з ним все добре. Оце і все. Про те, що він у лікарні, ні слова. Сепаратисти також більше зі мною не спілкувалися.
Мама Віталія Маринича вірить, що її сина вдасться звільнити. На кожен телефонний дзвінок жінка реагує миттєво, сподіваючись почути звістку від сина. Щасливу. Віталій — старша дитина пані Людмили. Окрім нього, у жінки ще п'ятеро дітей: двоє ходять у школу, а троє синів працюють у Рівному. Віталія мобілізували у квітні. Прийшла повістка, згадує жінка, він зібрався і пішов у військкомат. На схід хлопця відправили близько двох місяців тому. Спершу обіцяли, що відпустять невдовзі додому, проте залишили. Дозволили, правда, приїхати на кілька днів додому. До того, як потрапити у військо, Віталій їздив на заробітки у Росію, працював будівельником.
Цими вихідними стало відомо, що українським військовим в результаті перемовин з сепаратистами вдалося звільнити 10 полонених. Серед них Віталія Маринича не було. Проте перемовини, стверджують військові, тривають. Вони планували звільнити 35 українських полонених. Віталія Маринича до їх списку включили. Звільненням військових займається контррозвідка та СБУ.
