До 20 жовтня мають завершитись роботи першої черги на будівництві містечка для дітей-сиріт у селі Олександрія. Ще через кілька днів, орієнтовно 24-26 жовтня, об’єкт заплановано здати офіційно і, за попередніми даними, у присутності Віктора Ющенка, який, до речі, за час свого президентства Рівенщину ще не відвідував. Детальніше про це з розмови з головою облдержадміністрації Віктором Матчуком.
— Ваші два попередники на посаді теж обіцяли ось-ось завершити будівництво сиротинця, видавали це мало не за справу своєї честі, але терміни постійно переносилися і, зрештою, так з того нічого не вийшло. — Я не беруся коментувати дії Сороки і Червонія — це невдячна справа. Натомість вважаю: хто хоче зробити — шукає спосіб, хто не хоче — шукає причини, і готовий відзвітуватися за кожну витрачену копійку, за те, що зроблено і як саме зроблено. Можна, звісно, до безкінечності затягувати процес будівництва, фактично «відмивати» гроші, але ми перед собою поставили інше завдання — якнайшвидше закінчити будівництво і здати його в експлуатацію, при цьому найефективніше витратити виділені кошти. — Але ж хочете запросити на його відкриття Президента? — Так, але аж ніяк не заради помпи. Президент Віктор Ющенко переймається дітьми, позбавленими батьківської опіки, не лише на папері. Коли поспілкуєшся з ним, стає зрозуміло, що він насправді вболіває за справу покращення життя цих дітей, вбачає у цьому пріоритети своєї роботи. Розуміє, що не можна входити у третє тисячоліття з інтернатами. — До останнього часу не було визначеності, що ж собою представлятиме дитяче містечко. У 2004 році говорили, що це буде закрите містечко інтернатного типу. Але вже через рік — про дитбудинки сімейного типу... — Ми добудовуємо містечко у вигляді будинків сімейного типу. Інтернати були створені у роки воєнного лихоліття, коли потрібно було десь подіти дітей з вулиці. Нічого кращого тоді не придумали, як створити такі собі напівтюремні заклади тільки для дітей і з обов’язковим навчанням, з яких вихованці, не через поганих викладачів і вихователів, а через недосконалість самої системи, виходять неадаптованими до життя у суспільстві. Тому в усьому цивілізованому світі від інтернатів вже давно відмовились, до цього поступово йде і наша держава. Отож на території дитячого містечка в Олександрії діятимуть три основні заклади: загальноосвітня школа для дітей з містечка і з навколишніх сіл (оскільки там школи перевантажені); заклад від центру зайнятості, в якому старшокласники зможуть опанувати низку професій; три дитячих будинки, один сімейного типу з восьми багатокімнатних квартир, та ще два на 50 осіб кожен, бо так вони вже збудовані, але знову ж таки не інтернатного типу. Загалом містечко розраховане на 180 дітей. — Скільки коштів вже витрачено на будівництво містечка і скільки ще потрібно? — У 2004 році освоєно близько 10 мільйонів гривень, у наступному ще приблизно стільки ж із державного бюджету. В цьому році було виділено 1 млн. грн. з обласного бюджету, зараз із коштів загальної державної субвенції для області на завершення будівництва містечка спрямовується 4,3 млн. грн., і, можливо, ще якісь суми виділять обласний бюджет, Міністерство сім’ї, молоді й спорту і Міністерство освіти. — Доводилось чути, що містечку планується надати статус експериментального... — Оскільки дитяче містечко фактично потрапляє у підпорядкування одразу трьох міністерств — Міністерства освіти та науки, Міністерства праці та соціального захисту і Міністерства сім’ї, молоді та спорту, — важливо було визначитись, хто і за що буде відповідати, як здійснюватиметься фінансування. Зійшлися на тому, що найкраще надати містечку статус експериментального і на його утримання виділити субвенцію з центрального бюджету. На базі експериментального майданчика «Дитяче містечко» можна буде відпрацьовувати нові програми заради дітей, які опинилися без батьківської опіки, щоб надалі поширювати наш досвід на інші регіони, створювати там аналогічні містечка.
