Потрібно для області щонайменше 150 автомобілів швидкої допомоги, аби медики на виклики приїжджали вчасно. Саме така кількість автомобілів є. Проте більш-менш справних «швидких» — менше сотні. А таких, що без технічних проблем, взагалі немає.
Андрій Бортнік, головний лікар обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф:
— Найбільша нестача «швидких» у Березнівському, Дубровицькому, Сарненському районах, Рівному та Вараші. Коли на початку 2013 року створювали наш центр, районні та міські лікарні мали передати нам свої «швидкі». Віддавали переважно те, що не було шкода. А у Вараші медзаклад взагалі авто з невідомих нам причин не дав, ми змушені були шукати на місто автомобілі з власного резерву, тому нині там бракує бригади.
Зі 150 авто, які маємо, 70 — у критичному стані. Їх доводиться постійно ремонтувати. А востаннє нам купували «швидкі» у 2013-2014 роках. Тоді за кошти держбюджету на область передали 70 «Пежо». Усі вони тепер мають технічні проблеми. А у Радивилові взагалі «Пежо» стоїть, потрібен дорогий ремонт двигуна. Просимо місцеву владу виділити кошти. Так само і міську владу Рівного просили дати кошти з міського бюджету на ремонт «швидких» для міста. Бо Рівне забезпечене тільки на 60%.
У Харкові щороку за кошти обласного бюджету купують автомобілі для екстреної допомоги. У нас про це навіть не говорять. Дуже дороге задоволення утримувати таку службу. Тільки на одну бригаду фельдшерів потрібно близько мільйона гривень на рік. Добре, хоч кошти на ліки з держбюджету дають. Але через малі зарплати і важку працю до нас не хочуть йти на роботу, бракує спеціалістів.
Не було такого, що на чийсь виклик «швидка» не приїхала. Але прибути за 10 хвилин у місті та за 20 хвилин у районі на виклик часто нереально. Через те, що наші автомобілі практично працюють у режимі нон-стоп, а дороги — розбиті, «швидкі» і виходять дуже швидко з ладу.
