Цікаву думку висловив, перебуваючи нещодавно у Рівному, міністр охорони здоров’я Микола Поліщук щодо суті такого явища, як хабарництво. На думку міністра, існування в українських закладах охорони здоров‘я фактів вдячності пацієнтів лікарям — явище нормальне й боротися з ним, на відміну від прямих вимог хабара, не потрібно. За його словами, вираження своєї вдячності необхідне пацієнту більше, ніж лікарю, а сам він, працюючи нейрохірургом, брав там, де давали. Міністр навіть розповів зворушливу історію про те, як один чиновник колись подарував йому золотий годинник — як вияв вдячності за успішно проведену операцію. А от що робити навіть дуже вдячним пацієнтам, у котрих немає коштів на матеріальне вираження своєї вдячності, та чи не буде ставлення лікарів до «вдячних» і «невдячних» пацієнтів дещо відмінним — Микола Поліщук так і не роз‘яснив.
Що думають з приводу вдячності пацієнтів провідні рівенські медики, ми запитали в них самих. І ось що вони відповіли. Микола Барса, в.о. головного лікаря Рівенської обласної клінічної лікарні: — Як кажуть, маємо те, що маємо. Вдячність пацієнта — це моральне й етичне питання цілого суспільства, воно складне й не має однозначної відповіді. Я вважаю, що зняття цього питання — у далекій перспективі. Коли заробітна платня медичних працівників буде на належному рівні, вони не будуть потрапляти в матеріальну залежність від своїх пацієнтів. Сергій Головачик, головний лікар міського пологового будинку №1: — Люди, котрі одягли білі халати, мають бути чисті і душею, і тілом. Врешті, медичні працівники працюють для того, щоб допомогти людині й щоб вона пішла від лікаря з радістю. Особисто для мене найліпшою вдячністю є моменти, коли незнайомі люди зустрічають мене на вулиці й щиро дякують. Грошовий еквівалент її не замінить, бо звичайне, але щире «дякую» — вище, ніж гроші. Володимир Черниш, перший заступник головного лікаря центральної міської лікарні: — Я повністю солідарний з міністром та моїм колегою й товаришем. Можливо, для когось його слова видалися шокуючими, проте знаний у всьому світі нейрохірург може собі дозволити принаймні висловити власну точку зору. Робота хірурга постійно пов’язана з боротьбою за людські життя. Тож коли у пацієнта після завершення його проблем з’являється думка віддячити лікарю — це людська реакція на біологічному рівні. Однак потрібно не створювати жодних умов та натяків пацієнту, щоб він дякував «наперед» у процесі лікування. Врешті, питання подяки актуальне не лише для медичних працівників з їхніми зарплатами, але й для будь-якої іншої сфери життя. Під час свого візиту міністр взяв участь у відкритті відділення інтенсивної терапії в Рівенській обласній лікарні, того самого, яке планувалося кілька тижнів тому відкрити за участю Президента — Ющенко тоді не приїхав. А ще поділився міністр міркуваннями щодо реформування системи охорони здоров‘я, вбачаючи майбутнє української медицини у трансформації лікарів звичайних у лікарів сімейних. Крім того, на думку Миколи Поліщука, в Україні надто часто проводиться неадекватне лікування: пацієнтам призначають багато зайвих препаратів, а випадки співпраці лікарів з аптеками призводять до того, що призначають дорогі ліки певних фірм. Зловживають лікарі й застосуванням стаціонарного лікування, для якого немає достатніх підстав. Вихід із ситуації міністр бачить у розвитку системи денних стаціонарів та ліквідації зайвих медичних закладів — наприклад, нині у Дубні є три лікарні, а, на його думку, достатньо й однієї. Щодо долі медичних працівників, зарплатня котрих нині є найнижчою серед бюджетників і яку планують підвищити до кінця року на 37%, то їм доведеться перенавчатися в сімейних лікарів і перепрофільовуватися в тих медиків, спеціалізація котрих потрібна суспільству. Також необхідно змінити мотивацію лікарів: нині вони орієнтовані на збільшення кількості хворих, а отже, й своїх неофіційних доходів, факт існування котрих міністр охорони здоров‘я назвав «нормальним» — буцімто, нічого поганого немає в бажанні людини поліпшити своє фінансове становище. Змінити мотивацію лікарів і переорієнтувати її на здорових людей влада планує все тим же універсальним методом — розвитком сімейної медицини та зміною системи оплати праці сімейного лікаря.
