Рівненський загальновійськовий полігон, що на Костопільщині, чекає на навчання понад 3,5 тисячі мобілізованих. На сьогодні з різних військових частин прибула третина чоловіків із різних областей. Переважно тут з Черкащини, Хмельниччини, Рівненщини. Завтра чекають партію мобілізованих із Львівщини. Оперативне командування «Північ» вирішило спростувати чутки, що солдати, які наступний місяць проведуть на полігоні, змушені купувати самі форму, мерзнуть та голодні. Запевняють: «Не дома, звісно, але умови влаштовують».
Солдати на фото – Сергій Гусак із Хмельниччини, Михайло Поліщук зі Здолбунова та Олександр Цинченко із Черкаської області. На рівненському полігоні вони вже близько тижня. Запевняють, усе, що на них, дала держава. Кожен боєць отримав два комплекти форми – зимову та літню. Фуфайку, літню та утеплену білизну, чотири пари шкарпеток, рукавиці, шапки, два рушники, польський рюкзак, берці, казанок, чашку, ложку, три куски мила та інші дрібніші речі. Змінної форми немає, бо її не передбачають законодавчі норми.
Сергій навіть показав, що на ньому – білизна, утеплена куртка та фуфайка наверх. Зимові штани мають теплу підкладку. Мобілізованим цієї четвертої хвилі пощастило більше за попередників. Їм видали форму нового зразка. Частина канадська, частина – «Український піксель». Берці – австрійські.
Кожному бійцю видали матрац, ковдру, подушку та постільну білизну. На верху «ліжок» (дерев’яних нарах) – пледи. В одному наметі, яких на полігоні кілька десятків, спить більше 30 бійців.
В кожному наметі – по дві буржуйки, які опалюють дровами. Поки інші займаються, в наметі залишаються хтось чергувати і підкидати дрова.
Біля ліжка бійця – його речовий мішок. З ним та речами, які мобілізованим видали на полігоні, солдат відправлять у зону АТО. Після навчань на полігоні – спершу у їхні військові частини, а вже звідти – на лінію фронту. Відмовників воювати відправлять копати окопи.
Стрілкам на полігоні вже видали автомати. АК-74 1991-го року випуску виглядають як новенькі. За кожним солдатом закріплять певний автомат, який він забере з собою на фронт.
Начальник рівненського полігону Олександр Ніколайчук розповідає, що кожен мобілізований повинен пристосуватися до свого автомата, навчитися із нього стріляти та відчувати його. На відміну від попередніх років, нема жодного ліміту у боєприпасах. Патронів кожен солдат, обіцяють, отримає стільки, скільки буде потрібно, доки він не навчиться вправно стріляти. Кажуть, дехто за час підготовки на відстані 100 метрів підстрілює п’ятикопійкову монету.
За колючим дротом – склади боєприпасів. До різних видів озброєнь: від мінометів, до танків та РПГ. У четвер на полігоні розпочнуться перші стрільби. Поки що триває загальна підготовка.
Близько 16-ї частину солдат вивели на навчання – чистити зброю. Під час стрільб кожен із них по черзі, поки тренуватиметься, носитиме на собі бронежилет і каску. Щоб звикнути до їхньої ваги. На тисячі мобілізованих засобів захисту на полігоні – кілька десятків. Військові кажуть, вони на полігоні більшість часу і не потрібні. Волонтери ж наполягають, що солдат повинен звикати до постійної і важкої ноші одразу. Втім, коштів, аби забезпечити дорогою броньою ще й навчальні центри, поки що у держави нема. Правда, запевняють, що у зоні АТО усі матимуть і бронежилети, і каски.
Наметове містечко нині повністю освітлюється. Заслуга у цьому – волонтерів. Доки вони не втрутилися і не привезли електричний кабель, електропровід, патрони, лампочки та вмикачі, частина наметів була знеструмлена. До слова, волонтери привезли також до 300 матраців на рівненський полігон. А заодно медикаменти, яких тут також бракувало.
Порівняно з літом, рівненський полігон може похвалитися кращою гігієною. Замість біотуалетів, які страшенно смерділи, - збудований з деревини величезний туалет.
Душ для солдатів – раз на тиждень. На рівненському полігоні є як портативний душ, так і велике цегляне приміщення, де може зараз митися 50 осіб. Щодня ж солдати вмиваються у спеціально облаштованих наметах. В кожному – по чотири буржуйки, що нагрівають воду. І дзеркала, аби вояки могли поголитися.
Харчування – те, на що солдати найменше жаліються. Сьогодні на вечерю у них каша з сосисками, чай, хліб з маслом. Волонтери привозять солодощі.
На обід був гороховий суп з м’ясом та гречана каша, зелена цибуля.
Як зізнався Сергій Гусак з Черкащини, свою порцію він не доїдає. Бо звик вдома їсти менше. Годують вояків тричі на день.
Їсти доводиться, правда, стоячи.
Начальник тилу ОК «Північ» Анатолій Вербицький дозволив також на території полігону поставити два кіоски, де можна купити цигарки, засоби гігієни, солодощі. Цілковите табу на полігоні – на спиртне. Полковник Вербицький не приховує, що потрапили на навчання алкоголіки. Без спиртного вони впадають у коматозний стан, у декого настають приступи епілепсії. Дев’ятьох таких чоловіків вже відправили на лікування. Якщо у польовому госпіталі не можуть допомогти – доставляють у наркологічний диспансер.
-Головне, аби мобілізовані не покинули полігон і не пішли у села купувати спиртне, - говорить пан Вербицький. – Якщо згадати навчання колишньої 51-ї ОМБР минулого року, то вони купували у місцевих навіть брагу. Таких випадків зараз, на щастя, немає. Проте ми побоюємося, що любителі випити будуть тікати на села за горілкою. А коли закінчаться гроші – продаватимуть те, що їм видала держава. Хоч бери знімай всіх п’яних на камеру і показуй по телебаченню, аби принаймні присоромити.
При в’їзді до наметового містечка – два авто із деревиною. Загалом щодня солдатам привозять три вантажні авто колод. Мобілізовані самі їх розвантажують, розрізають та рубають. Бензопили та частина сокир – подаровані волонтерами.
Найбільше ж військові на рівненському полігоні волонтерам завдячують водою. Спільними зусиллями від загального водопроводу провели трубу до наметового містечка, розприділили воду по самих наметах і тепер її не доводиться носити відрами. Ось на фото – місця, де солдати миють свої казанки та чашки. У теплій воді. За півтори-дві години до їжі буржуйки запалюють, аби спеціально підігріти воду.
Підйом на Рівненському загальновійськовому полігоні – о шостій ранку. Відбій – о 22-й. 10 годин на день – обов’язкові навчання. Як практичні, так і теоретичні.
Сьогодні та завтра – останні приготування техніки. Нині на полігоні працювали спеціалісти з Оржева. Робили останні налаштування. Техніка, кажуть військові, стара, дещо потребує ремонту, але загалом цілком придатна для навчань. Як запевнив полковник Ніколайчук, з кожної сьогодні вже за півгодини можна було стріляти.
