Незвичайна експедиція вирушає наступного тижня в урочище Гурби, що у Здолбунівському районі. Хлопці з Координаційного об’єднання молодіжних організацій Рівенщини «Комора» та працівники обласного краєзнавчого музею мають намір розпочати масштабні пошукові роботи на місці боїв, у яких 21-25 квітня 1944 року у запеклій битві із тодішніми радянськими військами НКВС зійшлися бійці південної групи УПА-Північ «Богун» та з’єднання «Холодний Яр» УПА-Південь. Основний район бойових дій охопив територію між селом Антонівці та урочищем Гурби (власне через це бій і отримав свою назву). І досі щороку місцеві мешканці натрапляють у лісі після дощів на черепи та кістки загиблих у тому бою повстанців.
Незвичайна експедиція вирушає наступного тижня в урочище Гурби, що у Здолбунівському районі. Хлопці з Координаційного об’єднання молодіжних організацій Рівенщини «Комора» та працівники обласного краєзнавчого музею мають намір розпочати масштабні пошукові роботи на місці боїв, у яких 21-25 квітня 1944 року у запеклій битві із тодішніми радянськими військами НКВС зійшлися бійці південної групи УПА-Північ «Богун» та з’єднання «Холодний Яр» УПА-Південь. Основний район бойових дій охопив територію між селом Антонівці та урочищем Гурби (власне через це бій і отримав свою назву). І досі щороку місцеві мешканці натрапляють у лісі після дощів на черепи та кістки загиблих у тому бою повстанців. — За нашими підрахунками, під Гурбами загинуло приблизно 1100-1200 упівців та місцевих цивільних, кілька тисяч яких перед загрозою мобілізації до Червоної Армії переховувалися у лісі, — вважає один з авторів книги «Гурби: квітень 44-го» Олег Тищенко. — Частину тіл загиблих родичі з навколишніх сіл забрали, але щонайменше півтисячі так і залишилися непохованими на полі бою. Свого часу було прийнято рішення про будівництво у Гурбах пантеону, у якому перепоховуватимуться знайдені останки. Тож найпершою задачею пошукової експедиції буде дослідження території, де вестимуться будівельні роботи. — Відкриття пантеону заплановане на свято Покрови 14 жовтня, — розповідає голова Координаційного об’єднання молодіжних організацій Рівенщини «Комора» Тарас Максименко. — Наші пошуковці до цього часу мають дослідити територію будмайданчику, до того ж, щоб відкрити пантеон, треба, щоб там був хтось похований. Щоб набути досвід пошукової роботи та ексгумації останків загиблих, «Комора» відрядила кільканадцять своїх активістів в Биківню під Києвом, де зараз проводяться масштабні роботи з пошуку та перепоховання жертв розстрілів НКВС. Хлопці під керівництвом досвідчених археологів здобули в биківнянському лісі досвід пошукової роботи — на рахунку кожного по 10-15 знайдених скелетів розстріляних киян, та ознайомилися з методикою цієї роботи. Різниця лише в тому, що в Биківні братські могили по 60-80 людей, а під Гурбами в основному одиночні поховання. Територія, яку потрібно дослідити пошуковцям, становить не менше 10 квадратних кілометрів. Тож роботи вистачить щонайменше на п’ять років, вважає заввідділом охорони історичної спадщини обласного краєзнавчого музею Тетяна Бикова, яка теж працюватиме у Гурбах: — Поки що на проведення пошукових робіт виділено понад 30 тисяч гривень. І зараз вирішуються останні побутові питання для виїзду експедиції, у якій буде задіяно понад 20 чоловік. Щоб розпочати роботи, потрібно також отримати своєрідний дозвіл від єпархії, оскільки свого часу священиками частину курганів було освячено, тож нині для ексгумації та перепоховання треба ці могили «розпечатати». До того ж, потрібно пам’ятати про практику НКВС — тіла вбитих мінувати гранатами, щоб коли хтось з рідних чи близьких їх впізнає та захоче похоронити, то підірвався. І у попередні роки на такі гранати ми вже натрапляли. Богдан ДЕМ’ЯНЧУК.
