Кажуть, що колись у Сталіна було власне бомбосховище. Було бомбосховище і в Гітлера, яке йому не допомогло. Мали власні бомбосховища і Каддафі та Саддам Хусейн, із тим самим результатом. Має, напевно, своє бомбосховище і наш нинішній президент. І не лише він. Олег Червонюк, власник льонокомбінату в Рівному, теж має своє бомбосховище. Аж три. І віддавати не хоче. А те, що це незаконно, недавнього кандидата у народні депутати не бентежить. Так все одно ж не заховається в разі чого. Нагадуємо про це пану Червонюку перед тим, як розповісти про стан бомбосховищ не лише на льонокомбінаті...
Олег Червонюк купив три бомбосховища
Три бомбосховища, які Олег Червонюк придбав колись разом із льонокомбінатом, можуть вмістити близько трьох тисяч осіб. Тобто вдесятеро більше, ніж нині працює на підприємстві. Наша прокуратура якось забула свого часу, що закон забороняє віддавати бомбосховища приватним особам. Тепер з усім відомих причин згадала. І ось що з цього вийшло.
У незаконній приватизації трьох бомбосховищ під приміщеннями колишнього ВАТ "Рівнельон" на вулиці Фабричній, 12 прокуратура області звинувачує арбітражного керуючого, який колись розпродував майно збанкрутілого підприємства. За висновками прокуратури, він перевищив свої службові повноваження, продавши три протирадіаційні сховища у комплексі з надземними спорудами. Бо закон України "Про приватизацію державного майна" забороняє приватизацію споруд цивільного захисту.
Це не перший такий випадок. Фонд держмайна вже намагався через суд повернути у власність держави укриття від радіації та обстрілів. Втім, усі суди програв, бо ж власники підприємств свого часу заплатили за ці сховища гроші й тепер мають право ними користуватися як захочуть. Чи зміниться щось тепер, коли бомбосховища можуть знадобитися вже завтра, причому за прямим своїм призначенням?
Олексій Левицький, заступник начальника регіонального відділення ФДМУ в Рівненській області:
— Ще на початку 90-х, коли ВАТ "Рівнельон" корпоратизовували, три сховища включили до майна статутного капіталу і позначали як частину виробничих приміщень, а не як окремі об'єкти цивільного захисту. Коли у 2007-2008 роках постало питання про банкрутство "Рівнельону", арбітражний керуючий продав ці сховища як частину цільового майнового комплексу. З 2008 року ми добивалися, аби сховища повернули у власність держави. Писали листи до Міністерства промислової політики, якому належав "Рівнельон", повідомляли і правоохоронні органи, і органи цивільного захисту. Проте добитися нічого не вдалося. Сховища включили у загальний перелік майна років 20 тому, знайти зараз винних, якщо саме міністерство стільки разів змінювалося, неможливо. Тому відсудити сховища нереально. Ми вже пробували зробити це на прикладі Здолбунівського ремонтно-механічного заводу — усі суди програли. Хіба що буде добра воля власника і він сам поверне сховища.Олег Червонюк, власник льонокомбінату:
— Бомбосховища я придбав разом із приміщеннями "Рівнельону" як цільовий комплекс. Не раз звертався до багатьох структур з проханням допомогти відреставрувати ці сховища і був готовий їх віддати громаді. Проте ніхто на мою пропозицію не відреагував. До одного зі сховищ я маю доступ. Ми його привели у порядок. Єдина проблема — з каналізацією, адже вона має дуже складну систему і самотужки її відремонтувати не можемо. Але віддавати тепер сховища не буду. Кому віддавати? У Рівному майже 200 бомбосховищ, хоч якесь є у нормальному стані? У два інші сховища кілька років потрапити не можу. Земельні ділянки над ними міська рада передала в оренду, власники обгородили територію і не пропускають нас до входів. Не можемо навіть перевірити, чи вони не затоплені. Над одним сховищем нині взагалі зводять триповерховий будинок. Ми тепер переживаємо, аби це сховище не обвалилося, тим паче, що будівля перешкоджає вентиляційній шахті. Інше бомбосховище має три виходи. Причому два з них опинилися на території одного підприємства, а третє — на території іншого. Перше підприємство — "Планета-друк". З ним ми судимося з 2009 року. На рівні Апеляційного суду ми скасували рішення міської ради про передачу в оренду цьому підприємству земельної ділянки над бомбосховищем. У міській раді нині готують документи на розривання угоди. Опісля будемо вирішувати, як поділити цю земельну ділянку, аби і те підприємство мало доступ до своїх споруд, і ми до сховища. Можливо, буде договір про співкористування земельною ділянкою. Усі ці роки нам всіляко перешкоджали вигравати суди. Один із власників підприємства — народний депутат від Партії регіонів Валерій Мошенський. Він був від Луганщини. Колишній голова нашого обласного управління СБУ також. Ось вони разом і співпрацювали і всіляко тиснули на суди. Щодо двох інших підприємців, то справи нині у суді першої інстанції. А прокуратура порушила справу про незаконну передачу сховищ тому, що один із підприємців подав до суду, що я нібито володію сховищами незаконно.Бомбосховища льонокомбінату — одні з найбільших у Рівному. Вони можуть вмістити по тисячі людей кожне. Загалом у нашому місті на близько 250 тисяч мешканців припадає 181 сховище та протирадіаційне укриття, в яких у разі потреби може укритися трохи більше 67 тисяч — саме на стількох людей офіційно розраховані сховища. В управлінні з питань надзвичайних ситуацій, цивільного захисту та оперативного інформування населення запевняють, що під час бойових дій більшість мешканців з Рівного евакуюють, а сховища будуть використовуватися лише для захисту працівників стратегічно важливих підприємств. Але насправді, якби раптом завтра була війна, ховатися у Рівному було би практично ніде. Бо сховища та укриття у жахливому стані. Ще навесні підприємствам, на чиєму балансі сховища, дали вказівку привести їх до ладу. Насправді ж готові до використання менше 20 сховищ та протирадіаційних укриттів. Близько 40 із 181 взагалі непридатні. Решта ж неготова до можливих бомбових ударів.
